Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хабуззя

Хабуззя, -зя, с. соб. = хабуз. Дивитсі на хату, а на ній кропива та й хабузє росте. Гн. II. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБУЗЗЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБУЗЗЯ"
Альта́на, -ни и альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494.
Безнадійність, -ности, ж. Безнадежность.
Бумажний, -а, -е. = папіровий.
Вибувати, -ва́ю, -єш, сов. в. вибути, -буду, -деш, гл. Пробивать, пробыть, прожить опредѣленное время. В його ніхто не вибуде. Не то добрий, що в доброго год вибуде, але то добрий, що в злого. Ном. № 10361.
Кадина, -ни, ж. Втрое сплетенный якорный канатъ при рыболовной лодкѣ на Азовскомъ морѣ. Стрижевск.
Найма́ння, -ня, с. Наемъ, наниманіе.
Познати Cм. познавати.
Сплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Разграбить, разорить.
Уроблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. уробитися, -блюся, -бишся, гл. Запачкиваться, запачкаться чѣмъ, впачкаться во что. Хто коло чого ходить, то ся тим і уробить. Ном. № 5996.  
Чалитися, -люся, -лишся, гл. Вости компанію, водиться. Хто їх зна, як вони живуть собі, ті шалопути і що вони собі роблять на бесідах. Я до них не чалюсь. Павлогр. у. Дениса хлопці побили за те, що він до них не чалиться. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБУЗЗЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.