Альтемба́с, -су, м. Родъ парчи. Срібним альтембасом стін не обіб'ю у труні.
Бейкатися, -каюся, -єшся, гл. = бекатися. Сиділа б ти лучче дома, чого його по грязі бейкатися.
Відвічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відвітити, -чу, -тиш, гл.
1) Отвѣчать, отвѣтить. Вовк... питає його: «Чого ти тут ходиш?» — Сірко одвіча.
2) Отвѣчать, нести на себѣ отвѣтственность, отвѣтить. Смійся, смійся, а за смішки плачем одвітиш. Гуляй, душа, у роскоші, — відвічаю. Він одвічає, а той остається у боці.
Віршовий, -а, -е. Стихотворный.
Дмуха́ч, -ча́, м. Вѣтеръ. Дмухача́ да́ти. Удрать.
Посідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать (многихъ). Уже козаки коней посідлали і посідлали, і поїхали. Посідлайте коні воронії. У нас коники посідлані стояли.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Схов, -ву, м. Спрятъ, сохраненіе, храненіе. Голе, як бубон, голодне, як собака, а в схові ні шеляга. до схо́ву. На храненіе. Я йому дав сокиру до схову. на, у схо́ві. На храненіи, спрятанъ, спрятана, спрятано. А де ж хустка? Та в матері на (у) схові.
Труна, -ни, ж. Гробъ. Ой умру я, мій миленький умру: зроби мені з клан-дерева труну. Ум. трунка, трунонька, труночка. Зроблю трунку з своїх дощок і принесу.
Шелест, -ту, м. Шелесть, шумъ. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. Переносно: шумъ, смятеніе, суматоха. Ну, наробив шелесту! — Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато.
