Власне нар. Собственно, именно.
Голий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: обнаженный, нагой, голый. Не боїться мокрий дощу, а голий розбою. Хоч голий та в поясі. голий як бубон, як турецький святий. Совершенно голъ какъ въ прямомъ значеніи, такъ и въ значеніи 3-емъ. 2) О предметѣ: лишенный обычнаго покрова, не покрытый, не занятый ничѣмъ, обнаженный. Обідрали до голої кости. Голе дерево. Положив снопа на голому току. Положили Савку на голую лавку. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має. В другій руці голий меч. 3) Бѣдный, голый. Біда нашим головам за панами голими. Нема голій школі волі, а то б догодила. 4) О хлѣбѣ: безостый, безъ усиковъ. Ячмінь з остюками і голий. 5) Гола голка. Игла безъ нитки. 6) голий борщ, гола юшка. Одинъ борщъ одинъ супъ и больше ничего. Баба побігла і взяла коробочку ячменю на відробіток, щоб не гола юшка була. 7) гола піч. Печь, изъ которой выгребены горящіе угли, чтобы сажать хдѣбъ. 8) Родъ игры съ бросаніемъ палокъ. Ум. голенький, голесенький.
Заго́ва́ нар. Заранѣе, заблаговременно.
Обливати, -ва́ю, -єш, сов. в. облити, обіллю, -ллєш, гл. Обливать, облить. Як згадаю миленького, обливають сльози.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає.
Перелляти, -лля́ю, -єш, гл. = перелити.
Поваба, -би, ж. Привлекательность, прельщеніе. Поваба, которою нас манять із тихих хуторів.
Руб II, -бля, м. = II. Рубель. У людей шаг скаче, а в скупого руб плаче. Не май сто рублів, а май сто друзів. Ум. рублик.
Сестронька, -ки, ж. Ум. отъ сестра.
Теркотати, -чу́, -чеш, гл. = торохтіти. Їхала Хима з Їрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче.
