Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

халабуда

Халабуда, -ди, ж. 1) Шалашъ. Напнемо халабуду. Мил. 102. 2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. Вас. 195. 3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. Стор. ІІ. 39. 4) Волъ съ рогами большими выступающими впередъ, концы коихъ, закругляясь, почти сходятся кверху. КС. 1898. VII. 45. Ум. халабудка. По всьому садові назбудували гульбищ, печер, халабудок. Стор. МПр. 66.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛАБУДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛАБУДА"
Бидзень, -дзня, м. = ґедзень. Желех.
Діра́вий, -а, -е. Дырявый. Дірава верета все поле закрила. Ном. стр. 300, № 371. Діравого горшка не наллєш. Ном. № 4756.
Залюдня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. залю́днитися, -нюся, -нишся, гл. Заселяться, заселиться.
Кошара, -ри, ж. Сарай, загорода для овецъ. Чуб. VII. 394. Шух. І. 185. Чужо кошара овець не наплодить. Ном. № 9659. Сімсот овець дам з кошари. Мет. 9.
Окаїстий, -а, -е. Съ бѣлыми пятнами вокругъ глазъ. Вх. Лем. 443.
Скупо нар. Скупо.
Смажний, -а, -е. Запекшійся. Мир. Пов. І. 170. Шовковою хусточкою обітре смажниї вуста. Кв. І. 5.
Тарануха, -хи, ж. = тараня. Зміев. у.
Трясавиця, -ці, ж. 1) = трясавина. 2) Лихорадка. Грин. II. 34.
Уперечка, -ки, ж. Названіе сорта плахты. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАЛАБУДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.