Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

халабуда

Халабуда, -ди, ж. 1) Шалашъ. Напнемо халабуду. Мил. 102. 2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. Вас. 195. 3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. Стор. ІІ. 39. 4) Волъ съ рогами большими выступающими впередъ, концы коихъ, закругляясь, почти сходятся кверху. КС. 1898. VII. 45. Ум. халабудка. По всьому садові назбудували гульбищ, печер, халабудок. Стор. МПр. 66.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛАБУДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛАБУДА"
Баранище, -ща, м. Ув. отъ баран.
Гарнасуватися, -суюся, -єшся, гл. = гарнаситися. Вх. Лем. 402.
Гнет нар. Вдругъ, сейчасъ, тотчасъ. Гнет стовпами поставали. Гол. II. 714.
Ґо́нтовий и гонтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. К. ЧР. 209. Ґонтовий дах Округи церкви. К. Оп. 132.
Заздоро́вний, -а, -е. Заздравный, за здравіе. Молитви заздоровні.
Мно́жество, -ва, с. Множество. Стор. II. 126. Чуб. III. 323.
Неофит, -та, м. Неофитъ. Не неофит новий, а апостол великого Христового слова. Шевч. 610.
Покривулити, -лю, -лиш, гл. 1) Искривить. 2) Поѣхать не прямой дорогой. Поїхав не по прості дорозі, а покривулив. Ном. № 14086.
Струна, -ни, ж. 1) Струна. Що скрипочка з васильочок, а струни із рути. Мет. 20. 2) Cм. лун 3. Ум. струнка, струночка. Іде вона як струночка. О. 1861. IV. 32.
Черніт, -ту, м. Черная шерстяная пряжа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАЛАБУДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.