Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

халабуда

Халабуда, -ди, ж. 1) Шалашъ. Напнемо халабуду. Мил. 102. 2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. Вас. 195. 3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. Стор. ІІ. 39. 4) Волъ съ рогами большими выступающими впередъ, концы коихъ, закругляясь, почти сходятся кверху. КС. 1898. VII. 45. Ум. халабудка. По всьому садові назбудували гульбищ, печер, халабудок. Стор. МПр. 66.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛАБУДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛАБУДА"
Верінка, -ки, ж. = вереня. Лягають спати, а вкриваються сіраками чи якою верткою. Шух. І. 216.
Дігтярчу́к, -ка́, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Зітха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зітхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Вздыхать, вздохнуть. Зітхнув тяжко я до Бога. Чуб. № 1088. 2)духа. Испустить духъ. Се промовивши, зітхнув духа. Єв. Л. XXIII. 46.
Мокроте́ча, -чі, ж. Мокрая погода. Сосниц. у.
Нап'ятнува́ти, -ную, -єш, гл. Заклеймить, отмѣтить. Нап'ятнуймо його, щоб і діти його знали, що за цяця був їх татуньо. Св. Л. 222.
Перун, -на, м. 1) Громъ. Бодай тебе перун забив темненької ночі. Чуб. V. 1092. 2) Перунъ, божество древнихъ славянъ. Левиц. І. Світ. 7.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Черепушечка, -ки, ж. Ум. отъ черепушка.
Чухмарити, -рю, -риш, гл. = чухати.
Шарпак, -ка, м. Оборванецъ. Шевч. 525.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАЛАБУДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.