Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хабоття

Хабоття, -тя, с. Хламъ, лохмотья. Мнж. 193. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня: то дране, то погане, — саме хабоття. Александров. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБОТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБОТТЯ"
Баришування, -ня, с. Торгашество, барышничанье.
Закра́стися Cм. закрадатися.
На́сит, -ту, м. Насыщеніе. Вкинутись... у ту ідольску роскіш, що нема їй ні міри, ні впину, ні наситу. О. 1861. І. Куліш. 317.
Пльондратися, -раюся, -єшся, гл. Шлепать, идти по водѣ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Поблизничити, -чу, -чиш, гл. Родить двойни. Всі ж ті овечки та покотили, та покотили, поблизничили. Гол. II. 16.
Полічення, -ня, с. Исчисленіе.
Рижіти, -жію, -єш, гл. = рудіти.
Розвернути, -ся. Cм. розвертати, -ся.
Розійтися Cм. розіходитися.
Сушко, -ка, м. Небольшое засохшее дерево. Вх. Лем. 472.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБОТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.