Перейти до вмісту
Словник Грінченка

хабоття

Хабоття, -тя, с. Хламъ, лохмотья. Мнж. 193. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня: то дране, то погане, — саме хабоття. Александров. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.