Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці.
Гнівливість, -вости, ж. Раздражительность, склонность къ гнѣву.
Довготеле́сий, -а, -е. Длиннотѣлый. Высокій человѣкъ. Яких я бачив там звірюк, довготелесих та страшних гадюк.
Жовта́вий, -а, -е. Желтоватый.
Заколиса́ти Cм. заколисувати.
Оставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Їж, брате, хліб, та на завтра оставляй. Я в дорогу вибераюсь, тебе, мила, оставляю.
Підуздріти, -здрю, -риш, гл. Подсмотрѣть. Хиба, може, тілько Петро як небудь підуздрів їх, бо пильно слідив за Оксаною.
Поосвідчувати, -чую, -єш, гл. = поосвідчати.
Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали.
Усильніти, -нію, -єш, гл. Усилиться.
