Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хаботя

Хаботя, -ті, ж. Неповоротливая, медлительная женщина. Сам піде, або пішла хаботю. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБОТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБОТЯ"
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
Збит, -ту, м. = збитки. Камен. у.
Невтомний, -а, -е. Неутомимый. З його косарь такий жвавий, такий робочий-невтомний. Мир. ХРВ. 14.
Нетіпаха, -хи, ж. = нетіпанка. Топи, нетіпахо! Рудч. Ск. II. 45.
Охворіти, -рію, -єш, гл. Заболѣть. Вх. Лем. 445.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.  
Патика, -ки, ж. 1) Палка. 2) Кляча. Прокляті цигани усунули тобі в руки таку патику, що й скіпками гидко взяти. Кв. 3) Нерасторопный. Ну й з тебе патика, нічого не второпаєш. Ум. патичка.
Переліт, -ту, м. Перелетъ.
Поїстися, -їмся, -їсися, гл. Погрызться. Свої собаки поїлися. Ном. № 9448.
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБОТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.