Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хаботя

Хаботя, -ті, ж. Неповоротливая, медлительная женщина. Сам піде, або пішла хаботю. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБОТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБОТЯ"
Валувати, -лую, -єш, гл. 1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Черк. у. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки? КС. 1883. XII. 700. 2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні. Шух. І. 210.
Вразький, -а, -е. = вражий. О. 1862. І. 35. Гей ви, ляхове, вразькі синове! Ік порогу посувайтесь, мені, козаку-нетязі, на покуті місце попускайте. ЗОЮР. І. 205.
Заня́ти, -ся. Cм. займати, -ся.
Кадуб, -ба, м. = кадіб. Ном. № 12888.  
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав. Пог.
Поділок II, -лку, м. Надѣлъ. Поділку у їх по дві десятині. Конст. у.
Покинути Cм. покидати.
Слобоняти, -няю, -єш, сов. в. слобони́ти, -ню, -ниш, гл. Освобождать, освободить. Мнж. 1. Нас слобонив своєю чесною кровю. Чуб. III. 25. Душу од пекельної муки слобонити. Г. Барв. 455. Я, кае, тату, вас слобоню. Драг. 51.
Утомити, -ся. Cм. утомляти, -ся.
Хват, -та, м. Родъ рыбы: Aspius rapax. Вх. Пч. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБОТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.