Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хаботя

Хаботя, -ті, ж. Неповоротливая, медлительная женщина. Сам піде, або пішла хаботю. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБОТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБОТЯ"
Відчустрити, -рю, -риш, гл. Отколотить, высѣчь.
Грубни́й 1, -а́, -е́. = Грубий. Там грубна така корова. Черниг., Ум. Грубне́нький. А він (комисар) був невеличкий, да грубненький. ЗОЮР. І. 71.
Ді́верко, -ка, м. Ум. отъ дівер.
Мартови́й, -а́, -е́ = марцьовий.
Навра́тливий, -а, -е. Привязчивый, надоѣдливый. Васильк. у.
Ня, ня-ня!, меж. Зовъ собаки. КС. 1882. VIII. 386.
Облізти Cм. облазити.
Пополошитися, -шимося, -шитеся, гл. Испугаться, встревожиться (о многихъ).
Таксувати, -су́ю, -єш, гл. Оцѣнивать, дѣлать оцѣнку. Десь там зробили плуг і ходили по світі таксувати, що плуг варт. Гн. І. 39.
Уставити Cм. уставляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБОТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.