Гад, -ду, м.
1) Гадъ, пресмыкающееся. Чужими руками добре гада ловити.
2) соб. Много пресмыкающихся. Гад руками з ями до ями носить. Там коло криниці побачив такого багацько темного та сірого страшенного гаду.
3) Бранное: гадина. Скверний гаде, куди ти лізеш? Схаменись!
Довгогри́вий, -а, -е. Долгогривый. Сідлай мені, пан кошовий, коня мого довгогривого.
Їжик, -ка, м. = їжак.
Кусючий, -а, -е. = кусливий. Кусючі мухи.
Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». На турків яничар, на бідних невольників покликає. Їх стам люде знати, добрим словом покликати.
Родичка, -ки, ж. Родственница. Поблагословила молодих якась родичка замісто матері.
Утриконь нар. Тройкой лошадей. Найтичанка запряжена утриконь строкатими.
Хмуритися, -рюся, -ришся, гл. Хмуриться, дѣлаться мрачнымъ, сердитымъ, недовольнымъ. Не хмурься та послухай, та роби так, як я тобі скажу.
Цісавий, -а, -е. О масти: каштановый, бурый. «Цісавий — червонявожовтий, н. пр. цісавий кінь».
