Жва́вість, -вости, ж. Живость. Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса. Вилучили всю жвавість з дитини.
Зли́годні, -нів, м. мн. Невзгоды, бѣдствія. Всі злигодні на мене обернулись. Хай йому злигодні!
Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш.
Їхавиця, -ці, ж. Ѣзда. Ум. їхавичка. Де під'їхать, де пішки, — хоч би погана їхавичка.
Навісти́ти Cм. навіщати.
Назори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмотрѣть, замѣтить. Він їх ще уперед назорив, що вони прийшли туди. Впала вона мені добре в око, ледві я її назорив. Вони (злодії) і назорили, шо у батюшки така добренна патериця з срібною головкою.
Насилко́м, нар. Насильно. І не хотів, так насилком проміняли кобилу.
Осавула, -ли, м.
1) = осавул.
2) Помѣщичій разсыльный, помѣщичій приказчикъ. Звелів пан двом осавулам витягти жида з хати.
Поключитися, -чу́ся, -чишся, гл. = покільчитися. Насипала насіння розсади й цибулі в черепки, присипала землею й полила та проростила, а потім посіяла вже, як насіння поключилось.
Хвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Волноваться. Ті груди хвилювалися бажанням досягти до того, про що марила сестра. Їду полем чистим, гляну оком бистрим — филюються жовті ниви житом колосистим.
