Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хабарь

Хабарь, -ря, м. Взятка. Визвольте мене, бо з голоду пропаду, або буду хабарі брати. Св. Л. 319. Тілько грошики лупили і одбірали хабарі. Котл. Кн. Ум. хабарик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБАРЬ"
Берлина, -ни, ж. Рѣчное судно: берлина, барка (по Днѣпру). О. 1861. XI. 109. Ум. берлинка. Кілька дубів і берлинок з кавунами, бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.
Главиця, -ці, ж. Голова. Ой лишила я віночок з главиці. Гол. ІІІ. 17. Ум. главка, главичка.
Навоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Навонять. Желех.
Оточати, -ча́ю, -єш, оточувати, -чую, -єш, сов. в. оточити, -чу́, -чиш, гл. Окружать, окружить. Громадяне оточили Кобзу і почали його роспитувать. Стор. МПр. 50.
Примовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать.
Притирок, -рка, м. = переріз. Чуб. VII. 576.
Рильний, -ного, м. Испорч. лірник. Сим. 149.
Спограти, -раю, -єш, гл. 1) Обыграть, взять верхъ въ игрѣ. 2) Побѣдить въ бою. Блиснули шаблями як блискавиця.... хто кого спограє, той того споймає. Чуб. III. 279.
Тварь, -рі, ж. 1) Тварь, твореніе, животное. Шия у вовка суцільна, а не так, як у прочої тварі. Драг. 5. 2) Лицо. Червона гарасівка тобі до тварі. Шейк. Ум. тварючка.
Цмоковина, -ни, ж. Мокрое, тонкое мѣсто. Н. Вол. у. Це мокре? я не таку цмоковину орав. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.