Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хабальний

Хабальний, -а, -е. Кокетливый; любодѣйный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБАЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБАЛЬНИЙ"
Здоро́вкання, -ня, с. Привѣтствіе, здравствованіе.
Зрубань, -ні, ж. Рубка лѣса. Вх. Уг. 242.
З'ява, -ви, ж. Явленіе.
Мо́мсик, -ка, м. Матушкинъ сынокъ, баловень.
Прокипіти, -плю, -пиш, гл. Прокипѣть.
Прутнути, -ну, -неш, гл. Быстро побѣжать. Він так прутнув, що тільки курява зосталась. Конотоп. у.
Родоньків, -кова, -ве прил. отъ Ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родонъків. Маркев. 139.
Скортіти, -тить, гл. безл. Сильно захотѣться. Його впять скортіло зазирнуть. Грин. II. 123.
Чужинець, -нця, м. Чужестранецъ.
Шрубок, -бка, м. Ум. отъ шруб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБАЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.