Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

халаштун

Халаштун, -ни, м. Тотъ, кто оскопляетъ животныхъ. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛАШТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛАШТУН"
Беззаконство, -ва, с. Беззаконіе. Держишся ти старого беззаконства, ти думаєш, як думали поганці. К. Іов. 49.
Бубній, -нія, м. 1) Играющій на бубнѣ. 2) Безъ умолку болтающій.
Горі́ще нар. Выше. Їк узіли Мирін Штолу та з собов горіщ. ЕЗ. V. 34.
Залу́бний, -а, -е. О саняхъ: съ кузовомъ.
Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Желех. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку. Вх. Лем. 421.
Налокши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Нарѣзать (лапши).
Претінка, -ки, ж. = прутинка? Зашуміла шабелечка, як з ліса претінка. Гол. І. 20.
Рушання, -ня, с. Движеніе съ мѣста.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Чертіж, -жа, м. зоол. Myoxus nitela. Желех. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАЛАШТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.