Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

халеб

Халеб, -ба, м. Названіе собаки въ загадкѣ. Іде попита коло плота, питається Халеба — чи є понура вдома. Ном. стр. 294, № 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛЕБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛЕБ"
Брязкотало, -ла, с. = брязкало. Желех.
Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). К. С. 1893. VII. 80. Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. Нет. 4. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Мир. Пов. І. 129. Вервечка курей. Мнж. 177.
Відплазувати, -зую, -єш, гл. Отползти.
Допріка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Упрекать.
Корінчик, -ка, м. Ум. отъ корінь.
Молочі́й, -чію, м. Раст. а) Cм. молочай, б) Leontodon taraxacum. Вх. Пч. 11. Cм. молоч.
Плужниця, -ці, ж. Родъ плуга: косуля. Сумск. у.
Позвичайнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣжливѣе, улучшиться по своему поведенію. Був розбишака на все село, а в руках подержано його — позвичайнішав, став м'який, хоть в ухо бгай. Конот. у.
Постування, -ня, с. Пощеніе.
Розізлитися, -лю́ся, -лишся, гл. Разозлиться. К. Псал. 51. Я розізливсь та й ударив. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАЛЕБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.