Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

халайстра

Халайстра, -ри, ж. = халастра. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛАЙСТРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛАЙСТРА"
Виємно нар. Исключительно. Левиц. І.
Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали. Чуб. ІІІ. 408.
Заве́зиско и заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала. Вх. Лем. 414.
Задриґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Заболтать ногами. Коли вліз у ту яму — тільки трошки ноги зверху, — да як задриґає ногами. Рудч. Ск. II. 195.
Зарібкува́ти, -кую, -єш, гл. Зарабатывать, имѣть заработки, ходить на заработки. Він зарібкує. Вх. Лем. 416.
Навши́ршкинар. = за́вширки.
Наніма́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наймати. Та не буду нанімати няньки. Чуб. V. 866.
Наприйма́ти, -ма́ю, -єш, гл. Принять много.
Порозбризкуватися, -куємося, -єтеся, гл. Разбрызгаться (во множествѣ).
Рибарити, -рю, -риш, гл. = рибалчити. Вх. Зн. 59.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАЛАЙСТРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.