Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

халайстра

Халайстра, -ри, ж. = халастра. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛАЙСТРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛАЙСТРА"
Гра́мотка, -ки, ж. Письмо. Ой напишу я грамотку, пошлю післоньки до батенька. Мет. 297.
Дарі́ння, -ня, с. Дареніе.
Довгов'я́зий, -а, -е. Длинношеій. Харьк. у.
Ло́вранок, -нку, м. Полдникъ. Угор.
Матни́стий, -а, -е. Имѣющій большую матню. Чуб. VII. 416.
Поперекуповувати, -вую, -єш, гл. Перекупить (во множествѣ).
Сморід, -роду, м. Смрадъ, вонь. Борз. у. Більш смороду, ніж потіхи. Ном. № 9853.  
Столик, -ка, м. Ум. отъ стіл.
Удова, -ви, ж. Вдова. Борщ без каші вдовець, а каша без борщу вдова. Ном. № 12319.
Шамко нар. Проворно, скоро, быстро. Шуми ж, вітре буйнесенький, в хмарі й на землі, ганяй же ти шпарко-шамко човни по воді. О. 1861. XI. 44. Ум. шамке́нько. Шамкенько жне. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАЛАЙСТРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.