Вибрикувати, -кую, -єш, гл.
1) Подпрыгивать, подскакивать, лягаясь. Скотина вибрикує, йдучи до води.
2) Рѣзвиться, шалить (о дѣтяхъ). Щоб наші діти так вибрикували.
Дівойник, -ка, м. Раст. Onobrychis sativa.
Доруби́ти Cм. дорублювати.
Кострубач, -ча, м. Взъерошенный. Оженився кострубач та взяв пелехату.
Навкотка́ гра́ти. Игра въ дни праздника Пасхи: катаютъ яйца по желобку изъ лубка, иногда просто съ бугорка, и чье яйцо, катясь, ударится о другое, тотъ выигрываетъ.
Нерозважний, -а, -е. 1) Неутѣшный. Плакала нерозважними дрібними сльозами.
2) Неразсудительный, легкомысленный. Нерозважний дячище на підмову дався.
Пашка, -ки, ж. Ум. отъ паха.
Фрр! меж. для обозначенія отлета птицы.
Хімлушка, -ки, ж. ? Ум. хімлушечка. Захімлили хімлушечку, як у полі душечку. Сьому-тому хімлушечка, а Юрасю як душечка.
Шкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Прихрамывать.
