Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хакати

Хакати, -каю, -єш, гл. Тяжело дышать, — запыхавшись отъ жары и пр. Душно Рябкові — бач, як хакає, язик висолопивши. Харьк. День був гарячий, сказано, в серпні; сонце пекло, наче думало ввесь світ запалити; ворони по скалах хакали, роти пороззявлявши. Св. Л. 215. Чого ти так хакаєш? — Захапався б і ти, як би стирив на гору такого мішка. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАКАТИ"
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
Здо́хти Cм. здихати.
Кецка, -ки, ж. = кицка. На місці, з якого вирізав кецку, закопує хрест так завеликий, аби застав вирізану кецку. Шух. І. 213.
Лі́рика, -ки, ж. Лирика, лирическая поэзія. Сказав, шо я в ліриці з кожним німецьким поетом мірятись можу. Федьк. Пов. XIII.
Потебня, -ні, ж. Кожаная лопасть съ каждаго бока сѣдла. Потеб. IV. 14. Ум. потебе́нька. Мнж. 190. Як сів на коня та вдарив в потебеньку, та поїхав поманеньку. Ном. № 14211. Сап'янці із Торжка новенькі, мальовані потебеньки. Котл. Ен. VI. 56.
Прілоокий, -а, -е. Съ больными глазами. Чуб. VII. 577.
Своєщина, -ни, ж. Свое собственное хозяйство или имущество. Діти роблять на своєщину. Волч. у.
Трафлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. трафитися, -флюся, -фишся, гл. = траплятися, трапитися. От знай, дівчя, як сказати, як ся трафит постояти. Лукаш. 119.
Унещасливити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать несчастнымъ.
Шанобливий, шановливий, -а, -е. Почтительный. Буде слухняна і шановлива. Кост. Ч. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.