Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хабета

Хабета, -ти, ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в'їдеш. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБЕТА"
Бицюня, -ні, ж. Ум. отъ биця.
Кантонист, -та, м. Кантонистъ. Він, бач, ніби солдатський син, значить кантонист. Левиц. І. 59.
Ле́ґарь, -ря, м. 1) = ліґарь. 2) Лѣнтяй, лежебокъ. Мнж. 184.
Мура́р, -ра́, м. = муляр 1. Гол. II. 710.
Питоменний, -а, -е. = питимий. Вх. Зн. 48.
Піддирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підде́рти, -деру, -реш, гл. 1) Оббирать, обобрать, разорить птичье гнѣздо. ЗОЮР. І. 231. 2) Врать, взять соты изъ ульевъ. (Ведмідь) забув і бджоли піддирать. Котл. Ен.
Піжити, -жу, -жиш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить. 2) Бить, колотить (человѣка). Як же хлопці зачнуть піжить, то аж пір'я летить. О. 1862. II. 57.
Покраденці, покрадці, покрадьки, нар. Украдкой, тайкомъ.
Порослива прил. О свиньѣ: плодовитая.
Циціаька, -ки, ж. Ум. отъ циця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.