Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люб

Люб, -ба, м. Милый. Од Бога — люб, од попа шлюб, од короля весілля. Рк. Макс. На що люба любувала? ЗОЮР. II. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБ"
Доне́хочу нар. По горло, досыта. Було що їсти й пити донехочу. Ном. № 11888.
Зажда́ти Cм. зажидати.
Кума, -ми, ж. Кума. Багатті шепче з кумою, а вбогий — з сумою. Ном. № 1594. Ум. кумасенька, кумася, кумка, кумонька, кумочка, кумця. Куди се ти, кумасенько, біжиш? Гліб. Ой щучечки для кумочка, а карасі за для кумасї. Посл. А сам пішов до кумоньки. Лукаш. Вмілисте, кумцю, варити, та не вмілисте давати. Ном. № 11967.  
Ліску́ля, -лі, ж. = ліскогриз. Вх. Пч. II. 6. Ум. ліскулька.
Несказанний, -а, -е. Невыразимый, неизъяснимый. Крик, галас зчинили несказанний. К. ЧР. 370.
Понура, -ри, об. 1) Угрюмый человѣкъ, человѣкъ смотрящій внизъ. Ходив собі понурою. МВ. (О. 1862. І. 71). За ними йшли святі понури, що не дивились і на світ. Котл. Ен. III. 29. Сидить собі як понура, ні на кого й не дивиться. Кв. 2) Въ загадкѣ: свинья. ХС. III. 65.
Пообіцяти, -ця́ю, -єш, гл. = пообіцятися.
Похурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
Сподівання, -ня, с. = сподіванка.
Спотикатися II, -каюся, -єшся, сов. в. спіткатися, -каюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Думав, доля зострінеться, — спіткалося горе. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.