Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люлечка

Лю́лечка, -ки, ж. Ум. отъ люлька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЕЧКА"
Виплюнути Cм. випльовувати.
Відгром, -му м.? І гроші побрали, і водгрому немає. Ном. № 13213.
Деревля́ний, -а, -е. = Дерев'яний.
Зеле́ність, -ности, ж. 1) Зеленый цвѣтъ. 2) Незрѣлость. Зеленість — буйність, а молодість — дурність. Ном. № 8715.
Мацу́ меж. = мац! Мацу-мацу по лавицю, обмацаю мохнатицю. Ном., стр. 303.
Осібне нар. Особо, отдѣльно. Не осібне поклади; а те докупи. Камен. у.
Позакапувати, -пую, -єш, гл. Закапать что (во множествѣ).
Покришище, -ща, с. ув. отъ покришка. Грин. II. 163.
Понасовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. = понасуватися. Брови на очі йому понасовувались. К. Оп. 4.
Четверуха, -хи, ж. Мѣра поля: 1/4 загона. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЛЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.