Запоро́жський, -а, -е. Запорожскій. Що дід, а що жид, а що й запорожський козак.
Їден, їдна, -не́ Одинъ. Чи раз, чи два — їдна біда. Ум. їдне́нький. Їдненьке дитятко маю.
Курнявка, -ки, ж. Раст. Дождевикъ, Licoperdon.
Лі́тря, -рі, ж. Переносная лѣстница обыкновенная.
Міркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Думать, соображать, разсчитывать, разсуждать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. №71. Міркує той, хто нужду знає. Сам оце як почну міркувати та й складу до ладу.
Поводити 2, -джу, -диш, гл. Поводить. Коли б мене молодий хоч по хаті поводив.
Пробуток, -тку, м. Житье. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Я дав йому пустиню на пробуток.
Стадарка, -ки, ж. = стадарня.
Тулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Скитаться, слоняться. Ти туляєшся, не хочеш іти. Що-вечора тутенька туляюся, світом нужу. Сірома по під тинню згорблена тулялась.
Шатонька, -ки, ж. Ум. отъ шата.
