Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

людці

Людці́, -ців, м. мн. Ум. и нѣсколько уничижительное отъ люде. Трясітеся, рубці, дивітеся, людці. Чуб. V. 481. Такі собі людці, — не дуже гарні!.. — Траплялись і хороші людці. Котл. Н. П.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДЦІ"
Безуважно нар. Невнимательно.
Жару́ха, -хи, ж. = жалива. Желех.
За́плід, -лоду, м. 1) Оплодотвореніе. 2) Расплодъ. Купила курочку на заплід.
Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. О. 1862. І. 72. Могоричив, могоричив, поки сказав. Ном.
Опад, -ду, м. = ожелест. Вх. Уг. 256.
Ошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. = обшмарувати.
Плямочка, -ки, ж. Ум. отъ пляма.
Проверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко прокричать.
Трахтирник, -ка, м. Трактирщикъ. Шейк.
Штукарка, -ки, ж. Забавница, проказница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮДЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.