Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

людці

Людці́, -ців, м. мн. Ум. и нѣсколько уничижительное отъ люде. Трясітеся, рубці, дивітеся, людці. Чуб. V. 481. Такі собі людці, — не дуже гарні!.. — Траплялись і хороші людці. Котл. Н. П.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДЦІ"
Випарюватися, -рююся, -єшся, сов. в. випаритися, -рюся, -ришся, гл. Выпариваться, выпариться.
Драп меж. См. дряп.
Дряпа́к, -ка́, м. 1) Царапина, 2) Машина-экстирпаторъ. 3) Истрепавшійся вѣникъ. 4) мн. = ожина. Шух. І. 18.
Зажада́ти, -да́ю, -єш, гл. Пожелать, потребовать.
Зоріти, -рію, -єш, гл. Свѣтиться, свѣтить, сіять. Місяць світить, зоря зоріє. Чуб. V. 474. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Шевч. 143. Cм. зоряти.
Ма́занка, -ки, ж. 1) Мазаніе. Сим. 130. 2) Изба съ обмазанными глиной простѣнками изъ плетня. Чуб. VII. 381. Під горами стояли маленькі хатки-мазанки з невеличкими вікнами. Левиц. І. 3) Кусокъ хлѣба, намазанный масломъ, бутербродъ. 4) Бѣлье гуцульскихъ пастуховъ, вываренное въ маслѣ и жирѣ (за невозможностью мыть его въ горахъ). Шух. І. 190.
Обісмілитися Cм. обісмілюватися.
Приоставати, -таю́, -єш, сов. в. приостати, -стану, -неш, гл. Переставать, перестать. Янко ходив, а далі і приостав ходити. Федьк.
Ростягання, -ня, с. 1) Растягиваніе. 2) Растаскиваніе.
Суспільний, -а, -е. 1) Смежный. 2) Общественный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮДЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.