Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льоховиця

Льохови́ця, -ці, ж. Яма; чаще: волчья яма, западня для поимки волковъ. Лубен. у. У цій Барвінщині чисто якісь льоховиці. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОХОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОХОВИЦЯ"
Гана, -ни, ж. Порицаніе, безчестіе, поношеніе, стыдъ. Желех. задавати, зробити гану. Хулить, охулить.
Кутниця, -ці, ж. Прямая кишка. Росомаха запуска скотині лапу під хвіст та видира кутниню. Радом. у.
Ло́сенько, -ка, с. Ум. отъ лось.
Обідець 2, -дця, м. 1) Ум. отъ обід. Ободокъ. 2) Кольцо, колечко. Ой там Павлусь з крамом стане, з хорошим крамом — обідцями. Усім дівочкам роспродає, дівці Галочці даром дає. Чуб. III. 127.
Пілть, -ті, ж. = півть. Подол. г.
Придзиґльованка, -ки, ж. Вертушка, вертлявая женщина. Котл. Ен. Словарь. 23. Там придзиґльованки журились, що нікому вже підморгнуть. Котл. Ен. III. 55.
Слабосилля, -ля, с. Слабосиліе. К. Іов. 84.
Сліги, -гів, мн. Толстыя перекладины, балки, черезъ яму для мостика. Покладуть сліги через прірву, а поверх дошки, та й їздять. Лебед. у.
Спішок, -шка, м. Ум. отъ спіх.
Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬОХОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.