Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люзованець

Люзо́ванець, -нця, м. У гребенщиковъ: названіе верхушки рога. Вас. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЗОВАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЗОВАНЕЦЬ"
Дрягті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = двигтіти, дряготіти. Ходять сім коров по піску і такі ситі, що сало на їх так і дрягтить. Мил. 4.
Забри́зкати, -ся. Cм. забризкувати, -ся.
Запальни́й, -а́, -е. воспламеняющійся, горючій
Ільм'якCм. ільмак.
Малові́р, -ра, м. Маловѣръ. Коли Бог траву так зодягає, то як більше вас, маловіри. Єв. Л. ХП. 28.
Опірці нар. Опираясь. опірці ходити. Ходить, опираясь на разные предметы. Опірці по хаті ходе. Н. Вол. у.
Переляскати, -каю, -єш, переляща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Перестать хлопать (бичемъ).
Пропіяка, -ки, м. Пропойца.
Сокове, -вого, с. Кислый куриный соусъ. Полт. г.
Ухлюпатися, -паюся, -єшся, ухлю́статися, -таюся, -єшся, гл. Обрызгаться, забрызгаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЗОВАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.