Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любиста

Люби́ста, -ти, ж. = любисток. ЗЮЗО. І. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБИСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБИСТА"
Вапнистий, -а, -е. Известковый, богатый известью. Желех.
Варстат, -ту, м. см. верстат.
Деся́точок, -чка, Ум. отъ десяток.
Заяви́ти Cм. заявляти.
Зосмілювати, -люю, -єш, сов. в. зосмілити, -лю, -лиш, гл. Ободрять, ободрить. — Кажи мені всю правду, Опанасе, — зосмілювала його майорша. Г. Барв. 334.
Кинджал, -лу, м. Кинжалъ. А є у нас, коли хочеш, турецькі запоясники, кинджали, однакі завдовжки і одного майстера. К. ЧР. 168.
Неодмовно нар. Безотговорочно.
Столівка, -ки, ж. Полотенце, часто вышитое, которое угорск. малороссы простилаютъ вдоль стола поверхъ скатерти. Вх. Уг. 269.
Тирлиґач, -ча, м. Плохой музыкантъ, преимущественно скрипачъ. О. 1861. X. Св. 60.
Тічка, -ки, ж. 1) Течка, время, когда собаки, волки бѣгаются. 2) Стая собакъ или волковъ съ сукой. Вовча тічка нападе. Шевч. Вовки починають збиватись у тічки. Мнж. 156.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБИСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.