Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льошка

Льо́шка, -ки, ж. Ум. отъ льо́ха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОШКА"
Воріщинка, -ки, ж. Раст. Latus corniculatus. Вх. Пч. І. 11.
Глевкий, -а, -е. О. хлѣбѣ: клейкій, вязкій, недопеченный. Грин. II. 25. Хліб глевкий — на зуби лекше. Ном. № 12288.
Паужіня, -ня, с. То, что высыпается изъ подъ пауза. Вх. Лем. 447.
Пацятник, -ка, м. Матка у свиньи. Желех. Вх. Зн. 47.
Перебірчастий, -а, -е. ? Гільце вили ой гільчасте, перебірчасте. Рк. Макс. Поставте її на столі, на гільчастий, на переборчастій скатерті. Чуб. IV. 101.
Понюхати, -хаю, -єш, гл. Понюхать. Прийди, козаче, к моєму городоньку, понюхаєм зіллячка розмаринного. Чуб. V. 312. Табаки понюхаю. Рудч. ск. І. 4.
Росповиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспови́тися, -в'юся, -єшся, гл. Распеленываться, распеленаться. Та нехай (дитина) плаче, роспов'ється, а уже мене не дождеться. Чуб. V. 787.
Сімдесяток, -тку, м. Семьдесятъ. Він таки вже й старенький був, було йому годів сімдесяток. СХО. VIII. 314.
Спочнути, -ну, -неш, гл. = спочити. Ой як вона собі сіла та й трошки спочнула. О. 1862. V. 71.
Шевцювати, -цю́ю, -єш, гл. Сапожничать, заниматься сапожнымъ ремесломъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬОШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.