Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

людоріз

Людорі́з, -за, м. Убійца, разбойникъ. Мир. ХРВ. 321.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДОРІЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДОРІЗ"
Вибіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. ви́братися, -беруся, -решся, гл. 1) Собираться, собраться (въ дорогу), выѣзжать, выѣхать, выбраться, отправиться. Вибірається, як за море стріляти. Ном. № 10963. Не мила й гостина, коли з дому з сваркою вибірається. Ном. № 11949. На превелику силу вибрались із Київа. Стор. І. 156. Треба нам зарання вибраться, щоб ще загоді доплить до Капулівки. Стор. II. 115. 2) Взбираться, взобраться, взлѣзть. Вибрався на уступ. Стор. I. 120. Вибравшись на середину сухого гілля, примостився як раз над кобзою. Стор. МПр. 107. 3) Выходить, выйти, случаться, случиться, попадаться, попасться, найтися. Господи, що за красива дівчина з неї вибралася. Федьк. Як вибереться літом день гарячий, душний, то й згадаю собі те прощання наше. МВ. ІІ. 14 Як тільки було вибереться у його слободна година. Сим. 199.
Голодания, -ня, с. = голодування.
До́брість, -рости, ж. Доброта. На, та знай мою добрість! Ном. № 4531. Добрості і милосердію Його і міри нема. Кв. II. 1. Я по добрості даю тобі. Н. Вол. у. Ма́ти до́брість. Быть добрымъ. А вже в нас отець і мати все добрість собі мали б та в чистеє поле вони вихожали б. Мет. 439. У до́брості жи́ти з ким. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ. Мировий у добрості живе з паном. Н. Вол. у. По до́брости. Добромъ. Почала його по добрости просить. Грин. II. 100.
Доскіпа́тися Cм. доскіпуватися.
Дя́дьо, -дя, м. 1) Дядя (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отецъ. Желех.
Кульмичуватий, -а, -е. Объ овцахъ: съ большимъ курдюкомъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Моли́товка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Повершити, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Окончить дѣло. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. Шевч. 151. 2) Превзойти. Я завтра мабуть і вас повершу спати. Славяносерб. у. Отже ж дарма, що цей бичок менший, — а він більшого за літо повершить. Міусск. окр.
Пробілити Cм. пробілювати.
Шугалія, -лії, ж. Большая лодка. Н. Вол. у. Слово встрѣчается также у Климентія: Робят окрент, кораблі і гемії, каторги, обшивні струги і шугалії. О. 1861. І. 230.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮДОРІЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.