Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

людоріз

Людорі́з, -за, м. Убійца, разбойникъ. Мир. ХРВ. 321.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДОРІЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДОРІЗ"
Доді́вчити, -чу, -чиш, гл. Сохранить дѣвственность, пробыть дѣвушкой до самаго выхода замужъ. Вх. Лем. 410.
Завискоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Завизжать, взвизгнуть. І з реготом завискотіла — і мов лихий її злизав. Греб. 358.
Захапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Заторопиться, заспѣшить.
Лю́стерко, лю́стеречко, -ка, с. Ум. отъ люстро.
Неслушний, -а, -е. 1) Ненадлежащій. 2) Несвоевременный. в неслушний час. Несвоевременно. 3) Несправедливый.
Отава, -ви, ж. Трава, выросшая вторично на скошенномъ мѣстѣ. Шух. І. 170. Косіть, хлопці, отаву. Чуб. V. 1034. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.
Підмітати, -та́ю, -єш, гл. Подметать. Буду хату підмітати, малі діти колихати. Чуб. V. 833.
Постебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Зашагать. Постебнував він через хату. Св. Л. 203.
Потаємне нар. Тайно, тайкомъ. Канев. у. Могил. у. Так вона потаємне від мене все переносила до сусідки. Уман. у.
Склювати, -люю, -єш, гл. Поклевать. Я покрию свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮДОРІЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.