Акура́тність, -ности, ж. Точность, аккуратность.
Бебехнути, -ну, -неш, гл.
1) Бросить сильно (о массивномъ). Як бебехнув його об землю!
2) Ударить. Ти, кае, бив середнього, а я ще крайнього! та уп'ять таки цигана як бебехне!
3) Упасть, броситься съ шумомъ (о массивномъ). Погасив світло та й бебехнув на ліжко. Попадя і бебехнула з горища.
3) Выстрѣлить. Як напне стрілець тетівку, як бебехне — устрелив.
Гамарство, -ва, с. Плавильное искусство, металлургія.
Нару́га, -ги, ж. Издѣвка, посмѣяніе, позоръ. Од матері сорома і наруги приняла. Пришли, пришли, мій миленький, хоч нароком люде, нехай мені од батенька наруги не буде. Почне перед панночками наругу на його зводити.
Насмажувати, -жую, -єш, сов. в. насмажити, -жу, -жиш, гл. Нажаривать, нажарить. Дожидаючи гостей, насмажили гусей, поросят по двоє.
Невістний, -а, -е. Неизвѣстный. Він слухав і одмовляв, наче б так про кого говорилося невістного, невідомого.
Олійник, -ка, м.
1) Приготовляющій или продающій растительное масло.
2) Птица иволга.
Плече, -ча́, м. 1) Плечо. 2) Въ столбѣ, заканчивающемся типомъ, — часть его по сторонамъ шипа. 3) Часть топора, также сапіни. Cм. сокира, сапіна. 4) Часть маґлівниці. 5) Зарѣзка въ спицѣ колеса, вставляемая въ ступку. 6) Часть кухонной печи. А в нашої печі золотії плечі, а срібні одвірки, — дайте нам горілки. 7) Въ сукновальной толчеѣ: бревно въ валу, подымающее пестъ. 8) Верхняя горизонтальная часть ярма, лежащая на шеѣ вола. Ум. плечико, плічко, плеченько. До стіни оченьками, до дружбоньки плеченьками. Ум. плечи́ці употр. только во мн. ч. Обстели мені плечиці мої хрещатим барвінком. Тут наша дівчинонька ходила, кіскою плечиці укрила.
Помішатися, -шаюся, -єшся, гл.
1) Смѣшаться. Поміщався з їх ледачим кодлом.
2) Смѣшаться, сбиться. Він казав раз так, а вдруге и́нак, — сам поміщався.
Ременик, -ка Ремешекъ.
