Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

людяка

Людя́ка, -ки, ж. Ув. отъ людина. (Харьк.). Человѣчина.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДЯКА"
Гостюва́ти, -тю́ю, -єш, гл. Гостить. Наїхали гості гостювати, да кличуть мене, мати, в зелен сад гуляти. Чуб. V. 175.
Догово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. договори́тися, -рюся, -ришся, гл. Договариваться, договориться. Хто мовчить, той двох навчить, а хто говорить, той договориться. Ном. № 5954. Договорились до синього пороху. Ном. № 13092.
Мили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Мылиться, намыливаться. Не милися, бо не будеш голитися. Ном. № 5479. 2) Ошибаться. В тім собі милиш. КС. 1882. X. 23.
Поприкриватися, -ваємося, -єтеся, гл. Прикрыться (о многихъ).
Потупити, -плю́, -ниш, гл. Иступить (во множествѣ). Обидва ножі потупили, — тепер чим хоч, тим і криши. Черниг. у.
Просаджувати, -джую, -єш, сов. в. просади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Продѣвать, продѣть, просунуть. 2) Прокалывать, проколоть.
Схотінка, -ки, ж. Желаніе. Троє схотіти. К. Дз. 220.
Халащати, -щаю, -єш, гл. = халаштати.
Халеб, -ба, м. Названіе собаки въ загадкѣ. Іде попита коло плота, питається Халеба — чи є понура вдома. Ном. стр. 294, № 121.
Ціпуга, -ги, ж. Большая палка. Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить найближче коло огнища. Грин. II. 182. Cм. ціпура.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮДЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.