Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

людяка

Людя́ка, -ки, ж. Ув. отъ людина. (Харьк.). Человѣчина.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДЯКА"
Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.
Відпірка, -ки, ж. Отговорка. От і має відпірку. Н. Вол. у.
Д'але́ж сз. = Алеж.
Допи́лювати, -люю, -єш, сов. в. допиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Допиливать, допилить.
Досвідча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. досві́дчитися, -чуся, -чишся, гл. Ссылаться на чье либо свидетельство до какого либо времени. Досвідчився циган жінкою й дітьми, поки забрали всіх у тюрму. Васильк. у. 2) Убѣждаться, убѣдиться по опыту; узнать. Перемагала свій жаль як тільки мога, щоб люде не досвідчились. Г. Барв. 168.
Зябрій Cм. зюбрій.
Слав'янщина, -ни, ж. Славянская земля. К. (О. 1861. III. 6). Всі земляки наші і вся Слав'янщина. Шевч. (О. 1862. III. 6).
Сходини, -дин, ж. Сходка, собраніе.
Туша, -ші, ж. Туша. Туші жидам та й попродав, шкіри в кожух наклав. ЗЮЗО. II. 546. Ум. тушка. Лисичка-сестричка тушку з'їла, а кишечки під себе поховала. Мнж. 4.
Учителювати, -люю, -єш, гл. Учительствовать, быть учителемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮДЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.