Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люла

Люла́, -ли́, ж. Большая курительная трубка. Cм. люлька 1. Виносе йому циган таку здоровенну люлу. Мнж. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛА"
Баштанниця, -ці, ж. 1) Хозяйка бакши. 2) Работница при бакшѣ.
Головистий, -а, -е = головатий 2. Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, а із листу головистая. Ном. № 261.
Заво́їстий, -а, -е. Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовс.).
Замовля́ння, -ня, с. Заговариваніе, заговоръ. Ном. стр. II.
Кострубонько, -ка, м. Ум. отъ коструб.
Повикореняти, -ня́ю, -єш, гл. Искоренить (многое). Я таки завзявся дерезу з города повикореняти. Богодух. у.
Позаціловувати, -вую, -єш, гл. Зацѣловать (многихъ).
Сильце, -ця, ж. Петля, ловушка въ видѣ петли, силокъ. Шух. І. 236, 237. Cм. сіло.
Чмихання, -ня, с. Фырканіе.
Шпарочка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.