Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люла

Люла́, -ли́, ж. Большая курительная трубка. Cм. люлька 1. Виносе йому циган таку здоровенну люлу. Мнж. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛА"
Верба, -би, ж. Верба, ветла, Salix. Шумлять верби в кінці греблі, що я насадила. Мет. 113. Не стояла б до півночі з милим під вербою. Шевч. 12. Будь високий як верба, а багатий як земля. Посл. у його на вербі груші ростуть. Онъ вретъ, онъ говоритъ небылицы. куди не підеш, то золоті верби ростуть. Вездѣ испортишь дѣло. Рудч. Ск. II. 61. вербу носити почав. Запилъ. Грин. І. 233. 2)дика = дереза. Вх. Пч. І. 11. Ум. вербка, вербиця, вербичка, вербиченька, вербочка.
Видержати Cм. видержувати.
Дробеля́ва, -ви, ж. = дрібнота. Вх. Лем. 411.
Нами́кати I, -каю, -єш, гл. мичо́к. Приготовить для пряденія мички (Cм.).
Облуд, -да, м. Названіе злого духа. Чуб. І. 191.
Пообгоряти, -ря́ємо, -єте, гл. Обгорѣть (во множествѣ). Стіни пообгоряли. Харьк.  
Спішно нар. Поспѣшно, скоро, спѣшно. Сіли козаки і поїхали спішно. К. ЧР. 327. Дарма, що сліпий на одно око, а спішно робе чоботи. Волч. у.
Спостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить. Пятницю спостила. Чуб. V. 524. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161.
Уверий, -а, -е. 1) Кривой (о деревѣ). Увере дерево. Вх. Лем. 476. 2) Упрямый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 476.
Удоптати, -пчу, -чеш, гл. = утоптати. Вдоптав я стежечку через петрушечку. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.