Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люла

Люла́, -ли́, ж. Большая курительная трубка. Cм. люлька 1. Виносе йому циган таку здоровенну люлу. Мнж. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛА"
Животи́нник, -ка, м. Гуртовщикъ, скупщикъ скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш. Греб. 406.
За́ліжка, -ки, ж. Закладъ, пари. Виграв заліжку. Шух. І. 219.
Кика, -ки, ж. Дѣтск. слово. Мясо. О. 1862. IX. 119. Як дає дитині мняса, то каже: на́ кики! на кики! Уманск. у. и Харьк. г.
Лома́ння, -ня, с. Ломка (камня). Поки докопаєшся до каміння, то грошей піде, а на ломання треба ще. Камен. у.
Одинадцятка, -ки, ж. Полотно въ 11 пасмъ. Лебед. у. (Залюб.).
Перекортіти, -ти́ть, гл. безл. Перехотѣться.
Пристрибом нар. Въ припрыжку. Лохв. у.
Промога, -ги, ж. = проможність. Желех.
Рийка, -ки, ж. Навозный жукъ. Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. II. 27.
Уважливо нар. = уважно 1. Дививсь пильно та вважливо округи. МВ. ІІ. 153.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.