Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любка

Лю́бка, -ки, ж. 1) Милая, дорогая. Ой мамко любко! моя мамочко! Ном. № 7837. 2) Возлюбленная. Добри-вечір, мила, добривечір, любко! Чуб. V. 139. Оженися, мій синочку, візьми собі любку, цілуй її, милуй її, як голуб голубку. Чуб. V. 32. 3) Раст. а) Orchis latifolia. ЗЮЗО. І. 130. Cм. лю́бжа. б) Orchis sambucina, — purpurea. ЗЮЗО. І. 171. в) мн. любки. Раст. Orchis militaris. ЗЮЗО. І. 130. Зілля таке: любки зветься. Як хоче дівчина, щоб парубок любив, так у чому небудь і дає йому тих любок. Черниг. у. Ум. любонька, любочка. О, да який же вінок ваш красний, сестро! да який оке красний! Сестронько-любонько, коли ж ви його візьмете? МВ. І. 171. Діти помітили, жалують мене: тіточко-любочко! чого ви журитесь? МВ. І. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБКА"
Дї́льце, -ця, с. Ум. отъ діло.
Жахті́ти, -хчу́, -хти́ш, гл. Пышать, испускать сильный жаръ, раскаляться, рдѣть. Купа жару, та аж жахтить, червоніє. Г. Барв. 455. Натопив піч, аж жахтить. Харьк. А серденько, немов той жар, жахтіло. К. Бай. 15. Не знаю, як вам і сказати, панієчко, про своє дівоцтво. Цвіло воно — аж жахтіло. Г. Барв. 526.
Натопкуваний, -а, -е. = натоптуваний.
Перепливати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепливти и переплисти, -ву, -веш, гл. Переплывать, переплыть. Ой крикнула лебедонька, море перепливши. Чуб. V. 940. За лісами, за степами тебе не видати і бистренькими водами до тебе не перепливати. Чуб. V. 929. Бік пережить — не море переплисти. Ном. № 8125.
Підполковник, -ка, м. Подполковникъ. Рудч. Ск. II. 81.
Посходити, -димо, -дите, гл. 1) Сойти (внизъ) (о многихъ). Посходили з гори. Черниг. у. 3) Взойти (во множествѣ) (о растеніяхъ). Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав. Ном. № 10187. 4) Уйти (о многихъ). А тут і дітей нема: як на те ж посходили з хати. Г. Барв. 299. Посходили із світу й патріоти. К. ПС. 7. 2) Взойти (на высоту) (о многихъ). Посходять було на ту могилу, балакають... усяких співають пісень. ЗОЮР. І. 280.
Присоглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. присогласи́ти, -шу, -сиш, гл. Привлекать, привлечь къ участію, склонять, склонить. Він самий первий, та ще двох присогласив. Присоглаша шинкарь нашого, щоб той перейшов у їхню віру. Мнж. 122.
Притрухти, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Рядний, -а, -е. Аккуратный, хозяйственный. Сама єм ся дивували, яшм била рядна: єдном мала телятище, і то єм не загнала. Гол. II. 449.
Топцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Часто топтать. 2)коло ко́го. Ухаживать за кѣмъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.