Ганяти, -няю, -єш, гл. 1) Гонять, понуждать къ ходу. Хлопці раз-у-раз сюди ганяють волів до водопою. — Його й наняв левади доглядати, проклятих горобців та гав ганяти. 2) Гонять, преслѣдовать, травить, сгонять. Ганяють, як солоного зайця. У хаті — хоч вовків ганяй, — холодно. 3) Много бѣгать въ хлопотахъ, суетиться. Цілісенький день ганяв сьогодня і нічого не пощастило зробити. — Чого ти ганяєш, як навіжений? 4) Гоняться, добиваться, искать. За великою добиччу ганяє.
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Здовжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Сдѣлать длиннымъ.
Магля́за, -зи, об. Имѣющій, имѣющая запачканное лицо.
Підсідка, -ки, ж. Засада. На підсідка іти на заяця.
Спліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = сплюндрувати.
Споювати, -по́юю, -єш, сов. в. споїти, спою, -їш, гл. Сплачивать, сплотить, пригонять, пригнать (о плотничьей, столярной работѣ).
Улити, -ся. Cм. уливати, -ся.
Цівкун, -на, м. Птица зуекъ, Charadrius.
Чикавка, -ки, ж. = чекіт.
