Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люз

Люз, -зу, м. 1) Свободное мѣсто. Желех. люзом. Какъ нарѣчіе: свободно; въ безпорядкѣ; неукрѣпленно. Люзом ходити. Желех. Кінь... на каменистій дорозі пошнипає (обнюхає) каміне, попробує ногою, чи не лежить воно люзом. Шух. І. 79. 2) Смѣна караула? Федьк. III. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЗ"
Бетежний, -а, -е. Больной. Вх. Зн. 2.
Гнипель (гнипля?) м. Часть ткацкаго станка: «рукоятка, которою вращаютъ передній навой при навиваніи основы». Вас. 167.
Гущиня́, -ні́, ж. = Гущавина. Рудч. Ск. I. 133.
Зазі́мкуватий, -а, -е. Который зимой тощаете; болѣетъ, а весной поправляется. Зазімкуватий віл. Черк. у. Мо' я ще довго проживу, мо' я така зазімкувата.
Зневолення, -ня, с. Лишеніе свободы; принужденіе.
Ірвант, -та, м. Желѣзное кольцо на ободѣ экипажнаго колеса.
Обвіяти, -ся. Cм. обвівати, -ся.
Помірність, -ности, ж. Умѣренность. Левиц. І. 475. Чуб. І. 283.
Уданство, -ва, с. Красота. Все тільки про любощі дбають: то на чорні брови, то на уданство уповають. Г. Барв. 509.
Улежуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. улежатися, -жуся, -жишся, гл. Улеживаться, улежаться. Груша добре влежалась.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.