Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любчик

Лю́бчик, -ка, м. 1) Милый, дорогой. Не їдь, братіку, не їдь, любчику! Чуб. V. 49. 2) = любисток. Вх. Лем. 433.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЧИК"
Безколірний, -а, -е. Безцвѣтный.
Каптурчик, -ка, м. Ум. отъ каптур.
Катакомби, -ко́мб, ж. мн. Катакомбы. І за апостолом пішли у катакомби. Шевч. 605.
Ма́явка, -ки, ж. 1) = мавка. Желех. 2)синя. Раст. Monilia coeruba.
М'я́тка и мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Підсвинок, -нка, м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.
Позагачувати, -чую, -єш, гл. Запрудить (многое), сдѣлать плотины.
Попідманювати, -нюю, -єш, гл. Сманить, соблазнить (многихъ).
Тварина 2, -ни, ж. соб. отъ тварь 1.
Чітура, -ри, ж. Жестянка. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.