Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любчик

Лю́бчик, -ка, м. 1) Милый, дорогой. Не їдь, братіку, не їдь, любчику! Чуб. V. 49. 2) = любисток. Вх. Лем. 433.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЧИК"
Грімни́й, -а́, -е́. Грозный, громовой. Звертається до козаків понуро і з грімкою мовою. Стор. МПр. 161.
Заклю́кання, -ня, с. Запутываніе, запутанность. (Самборщина въ Галиц.). Вх. Зн. 26.
Лу́скатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.
Одуріти, -рію, -єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши. Котл.
Перервати, -ся. Cм. переривати, -ся.  
Підгірля, -ля, с. = підгорля. Рудч. Чп. 250.
Розо.. Cм. розі...
Семеєчка, -ки, семейка, -ки, ж. Ум. отъ сем'я.
Скрутний, -а, -е. Затруднительный, тяжелый, стѣснительный.
Цирочка, -ки, ж. Ум. отъ цирка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.