Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любчик

Лю́бчик, -ка, м. 1) Милый, дорогой. Не їдь, братіку, не їдь, любчику! Чуб. V. 49. 2) = любисток. Вх. Лем. 433.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЧИК"
Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Вирвати, -ся. Cм. виривати, -ся.
Гидомир, -ра, м. Гадкій, отвратительный человѣкъ. Та й вибрала ж якого гидомира! Лесь поганішого й на світі не було. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Засо́бок, -бку, м. 1) Сборки на спинѣ полушубка вверхъ отъ таліи. Cм. засівний 2. 2) Задняя часть рубашки. Вх. Зн. 20.
Кимачисько, -ка и кимачи́ще, -ща, с. ув. отъ кимак.
Позамішувати, -шую, -єш, гл. Замѣшать (во множествѣ).
Проволоводити, -джу, -диш, гл. Затянуть, замедлить.
Ростулятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. ростули́тися, -люся, -лишся, гл. Разжиматься, разжаться, раскрываться, раскрыться.
Сипанка, -ки, ж. Деревянная посуда для ссыпки зерна. Левиц. І. 217. Чуб. VI. 250. Вх. Зн. 63.
Скупий, -а, -е. Скупой. Да скупа собі баба, так щоб не наймать наймита, посилає, зятя пасти коні. ЗОЮР. І. 46., Ум. скупенький, скупесенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.