Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люза

Лю́за, -зи, ж. Большая барка на Днѣпрѣ, аршинъ до 30 длины, везущая преимущественно мелкій лѣсъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЗА"
Лути́на, -ни, ж. 1) Лубъ. Желех. 2) Прутъ. Угор.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій (Галиц.). Желех.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан. Вх. Лем. 441.
Парох, -ха, м. Приходской священникъ.
Плетеник, -ка, м. Крендель. Угор.
Пороздрочувати, -чую, -єш, гл. Раздразнить, раздражить (многихъ).
Реберечко, -ка, с. Ум. отъ ребро.
Розглядач, -ча, м. Соглядатай. Опат. 75.
Росп'ястися. Cм. роспинатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.