Відмітати, -таю, -єш, сов. в. відмести, -ту, -теш, гл. 1) Отметать, отмести. 2) Отбрасывать, отбросить. Що відмітаємо в час літній ногами, тоє з охотою б взімі і руками.
Заклика́ння, -ня, с. Зазываніе, приглашеніе.
Знизу нар. Снизу. Подай нам. Господи, з неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер.
Иржавий, -а, -е. = ржавий.
Кушнирський и кушнірський, -а, -е. Скорняческій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський. Він і кушнірську роботу знає.
Лупцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові.
Непокірливість, -вости, ж. Непокорность.
Общитити, -чу, -чиш, гл. Защитить.
Продержати, -жу, -жиш, гл. Продержать.
Розвороття, -тя, с. Отверстіе для воротъ. В стіні (оградѣ) розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зостались.
