Борланка, -ки, ж. = борлак.
Дріб, дро́бу, м. 1) = дрібок. 2) Дробь ружейная. 3) = дробина. 4) Недойныя овцы.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Прийшов пізно, аж завізно. Ум. завізне́нько.
Пучечка, -ки, ж. Ум. отъ пучка.
Рухомість, -мости, ж. Движимость, движимое имущество. Яка там рухомість у його є: свитинок латаних пара, та штани без холош. Худоба і вся рухомость при йому.
Стугон, -ну, м. Глухой гулъ, глухой стукъ. Чую, десь коло хати стугон, наче що довбало глину.
Хрещик, -ка, м.
1) Ум. отъ хрест. Золотий хрещик. Мосяжні хрещики.
2) Родъ орнамента въ видѣ крестовъ на деревѣ, разрисованной посудѣ и пр.
3) Родъ игры. Дівчаточка.... без моєї Ганнусеньки у хрещика грають.
4) мн. Вышиваніе крестиками. Хрещики криві і прості.
Шкура 2, -ри, ж.
1) Шкура, кожа. З одчого вола двох шкур не деруть. Пошився в собачу шкуру. Жвавий, аж шкура на ньому говорить. В одну шкуру. Крайне настойчиво (хотѣть, добиваться чего). Чіпка розвередувався: «Їсти та й їсти, бабо!» В одну шкуру: «їсти!» Затялись в одну шкуру: давай рощот! — і дав.
2) Бранное: женщина легкаго поведенія. Ум. шкурка, шкурочка.
Шумелина, -ни, ж. = шумела.
Шурх меж., выражающее быстрый проваль куда-либо или быстрое вскакиваніе во что-либо, преимущественно въ отверстіе. Святий дух у дірку шурх. Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш.
