Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льопи

Льо́пи, -пів, м. 1) Пятна отъ разлитой цвѣтной жидкости. 2) Мазня (о картинѣ). Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОПИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОПИ"
Біленик, -ка, м. Выбѣленная юбка. Желех.
Варакоба, -би, ж. Смута, мятежъ. Угор. Cм. ворохібня.
Горбо́вина, -ни, ж. 1) Возвышенность, выпуклость на поверхности земли. Г. Барв. 136. 2) Выпуклость на какой-либо вещи, напр. на древесномъ стволѣ. Волч. у.
Ді́льчий, -а, -е. Раздѣльный. Дільчий акт, реєстр.
Підзамчанський, -а, -е. Находящійся въ мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанські хати. К. ЦН. 174.
Підсівки мн. Посѣвъ на краю поля. Ум. підсівочки. Що ж він там дів? — Пшеницю віє ходімо ми му заколядуймо, чей же він нам дасть хоч відвійочки, хоч відвійочки на підсівочки. Гол. IV. 9.
Позолочувати, -чую, -єш, сов. в. позолотити, -лочу, -тиш, гл. Золотить, позолотить. Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана. Мет. 26. Голубонько мій, коли б же ти жив, я б твої крила позолотила. Чуб. V. 246.
Хиза, -зи, ж. = охиза. Мир. ХРВ; 125.
Чингал, -ла, м. Кинжалъ. Тільки й зоставили собі по чингалу, про всякий случай, од звірюки. Стор. II. 12.
Чудотворний, -а, -е. = чудовний 1. Ой Спасе наш Межигорський, чудотворний Спасе. Шевч. 256.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬОПИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.