Дзіґера́й, -ра́ю, м. = Нежить.
Кадина, -ни, ж. Втрое сплетенный якорный канатъ при рыболовной лодкѣ на Азовскомъ морѣ.
Комірницький, -а, -е. 1) Квартирантскій. Хазяйська наука комірницькій корові ногу переломала.
2) Таможенный.
На́пуст, -ту, м., напусть, -ти, ж. Попущеніе, наказаніе. Ти, царице, наша мати, напуст напустим: славне військо запорожське та й занапастила. Бог напусть напустив, діти так і вмірають. Господь напусть напустив: гадюки набралось у нас такого багато.
Обіжати, -жаю, -єш, сов. в. обідити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Старший брат обіжає меншого. Обідив я тебе бідненьку вчора.
Панва 2, -ви, ж. соб. отъ пан. Понаїздило до волости панви.
Перекорюватися, -рююся, -єшся, гл. Спорить, укорять взаимно. Шкода з ними перекорюватись. Зачали лаятись, перекорюватись.
Питки I гл. Дѣтск. пить. Чого ти, зайчику, такий худенький? — Тим, що всім питки подаю. Ум. питоньки, питочки. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати.
Тріпати, -паю (треплю), -єш (треплеш), гл.
1) Трясти, вытряхивать. , Тріпай килим.
2) Трясти, трепетать, шлепать, хлопать (крыльями, хвостомъ и пр.). Крильцями тріпа. По під мостом, мостом трепле риба хвостом.
3) Трясти, качать головой въ знакъ отрицанія. Ні, ні! казав Суходрус, тріпаючи головою.
4) Бѣжать. А я мовила, же косу клепле, він през гору до милої трепле. За кавалок кишки тріпай сім миль пішки.
Шеґеря, -рі, ж. Родъ танца. У Київі заказали, шоб шеґері не скакали.
