Зуб, -ба, м. 1) Зубъ. Добрі ті зуби, що кісіль жують. А вона тільки зуби зціпила. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. взяти на зуби кого́. Злословить о комъ. Вас щось на зуби взяли. 2) Зубъ — часть снаряда: зубець колеса, валька для катанья бѣлья, зубъ бороны, рала и пр. 3) вовчі зуби. Названіе рода писанки. 4) Родъ пѣсни. Сопілка зуба затинала. Ум. зубик.
Куревиця, -ці, ж. Мятель, вьюга.
Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили.
Обіперти, -ся. Cм. обпірати, -ся.
Окаїстий, -а, -е. Съ бѣлыми пятнами вокругъ глазъ.
Питльований, -а, -е. Крупичатый. Закусує питльованим калачем. Давай йому... коржів з питльованого борошна.
Поприлипати, -паємо, -єте, гл. Пристать, прилипнуть (во множествѣ). Нехай вони до твого кривого носа поприлипають.
Рабин, -на, м. Раввинъ. Рабин умер, а книжечка зосталася.
Чолпа, -пи, ж. Лопатка, поставленная подъ угломъ къ ручкѣ, для выемки соли изъ соляныхъ озеръ.
Шепіт, -поту, м. = шепт. А про що ви шепоти ведете з наймичкою? Тілько Христя і розібрала з того шепоту.
