Гарбажійка, -ки, ж. Лукъ-сѣянецъ.
Гуля́кати, -каю, -єш, гл. Кричать.
Добува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. добу́ти, -бу́ду, -деш, гл. 1) Добывать, добыть; доставать, достать, пріобрѣтать, пріобрѣсти. От лисичка змерзла, то й побігла в село вогню добувать, щоб витопить. Чи у свахи сорочки немає, чи чобіт добуває? Панували, добували і славу, і волю. Буде з нас, — не діти в нас; а діти будуть, то сами добудуть. 2) Брать, взять (городъ во время войны). Добувати міста. 3) Вынимать, вынуть (саблю изъ ноженъ). 4) Доживать, дожить до срока. Мушу году добути. Іще тиждень добуду. Бона вже останні години добуває дома. Добува́ти ві́ку. Доживать.
Доруба́ти, -ся. Cм. дорубувати, -ся.
Достемені́сінький, -а, -е. Точнехонько такой. Достеменісінько такий віл, як у мене.
Закорени́ти, -ся. Cм. закоре́нювати, -ся.
Кпити, кплю́, кпиш (з ко́го, з чо́го), гл. Трунить, насмѣхаться. Було не кпити з Микиті, бо Микита і сам кеп. Давно се діялось колись; ще як борці у нас ходили по селах, та дівчат дурили, з громади кпили, хлопців били.
Покійничок, -чка, м. Ум. отъ покійник.
Портяний, -а́, -е́ О сукнѣ: съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ, порту.
Черезплічник, -ка, м. Перевязь (у военныхъ). І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті.
