Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доблагати

Доблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Допроситься, упросить, умолить. Благав Бога, щоб дівчину хоч свою побачить, — не доблагав. Шевч. 1883. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБЛАГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБЛАГАТИ"
Вид, -ду, м. 1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Ном. № 3167. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Ном. № 6314. Увесь вид кропивою пожалив. МВ. І. 63. 2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Шевч. 497. Ум. видок, видочок.
Владіти, -дію, -єш, гл. = володіти.
Ковдра, -ри и ковдря, -рі, ж. Одѣяло. Котл. Ен. Слов. Г. Барв. 363. Въ крестъянскомъ быту очень плотное рядно́, служащее одѣяломъ или подстилкой вмѣсто тюфяка. Вас. 168.
Кравчик, -ка, м. Ум. отъ краве́ць.
Полунати, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаваться нѣкоторое время.
Поперестигати, -гаємо, -єте, гл. Переспѣть (во множествѣ).
Розледащіти, -щію, -єш, гл. = розледачитися. Швидко чоловік розледащів. Кв. II. 298.
Скубати, -ба́ю, -єш, гл. = скубти.
Урвипола, -ли, м. = урвиголова. Вх. Зн. 73.
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї). 1) = фик. Вх. Зн. 75. 2) = парубок. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБЛАГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.