Вунтувати, -ся, -тую, -ся, -єш, -ся, гл. = пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує; ми хочемо тото знати, де він ніч ночує.
Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту.
Звинува́тити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Наїхали судці; судили, судили та й звинуватили того старосту.
Істичильно, -на, с. Рукоятка істина.
Нуд, -ду, м. 1) Скука, тоска, томленіе. З нуду грав на балабайку, брався до сопілки. 2) Тошнота. Швидко кинувся із хати, щоб холодною водою нуд угамувати.
Прогарцювати, -цю́ю, -єш, гл. Прогарцовать. Цілий день прогарцював на коні.
Схуднути, -дну, -неш, гл. Похудѣть. Поки гладкий схудне, то худий здохне.
Топірчик, -ка, м.
1) Ум. отъ топір.
2) мн. Раст. a) Viola tricolor. б) Viola declinata.
Фуркати, -каю, -єш, гл.
1) Трещать фуркалом.
2) Отлетать съ шумомъ крыльевъ.
Христосання, -ня, с. Христосованіе.
