Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доброчинний

Доброчи́нний, -а, -е. Благодѣльный, благотворительный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОЧИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОЧИННИЙ"
Бобок, -бка, м. Ум. отъ біб.
Вельможество, -ва, с. Знать. К. ЧР. 200.
Гуса́рка, -ки, ж. 1) Жена гусара. Шевч. 487. 2) Родъ теплой женской кофты. Славяносерб. у.
Забану́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Затосковать. Ней ю колька візьме, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Кади и кадивай, нар. = куди. Сяноцк. у. въ Галиціи. Вх. Зн. 23.
Опуклий, -а, -е. Выпуклый, шарообразный.
Повіддирати, -ра́ю, -єш, гл. Оторвать, отодрать (во множествѣ).
Полотенечко, -ка, с. Ум. отъ полотно.
Скоропуха, -хи, ж. Черенокожное животное. Вх. Пч. І. 16.
Травневий, -а, -е. Майскій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРОЧИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.