Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доброчинний

Доброчи́нний, -а, -е. Благодѣльный, благотворительный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОЧИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОЧИННИЙ"
Гладунка, -ки, ж. = гладун 2. Вх. Пч. II. 16.
Закаламу́чувати, -чую, -єш, сов. в. закаламу́тити, -чу, -тиш, гл. Возмущать, возмутить, замутить, сдѣлать мутнымъ.
Заплю́щити, -ся. Cм. заплющувати, -ся.
Зібга́тися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Скомкаться. 2) Согнуться, свернуться.
Паркановий, -а, -е. Относящійся къ забору, заборный.
Половинка, полови́ночка, -ки, ж. Ум. отъ половина.  
Попхенькати, -каю, -єш, гл. = попхикати. Нехай троха попхенькає, — буде лучче спати. ЕЗ. V. 123.
Ріжнатий, -а, -е. ріжнаті, сани. Дровни. Конст. у.
Розварня, -ні, ж. Лѣнивая женщина. Вх. Лем. 461.
Ростаскати Cм. ростаскувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРОЧИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.