Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добротворець

Добротво́рець, -рця, м. Благодѣтель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОТВОРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОТВОРЕЦЬ"
Асаву́ла, -ли, м. = Осаву́ла.
Вава-Вурр! межд. Подражаніе воркованію голубя. Желех.
Відморожувати, -жую, -єш, сов. в. відморозити, -жу, -виш, гл. Отмораживать, отморозить. Мороз узяв та й одморозив йому пальця. Чуб. І. 5.
Горе́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Горчить, отдавать горькимъ вкусомъ. Мнж. 178. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять. Чуб. V. 614. Чогось борщ горенить. Кролев. у. 2) Переносно у М. Вовчка: В серці горенить мов отрутою — сильное огорченіе. МВ. (О. 1862. І. 80).
Долічи́ти, -ся. Cм. долічувати, -ся.
Жа́хно нар. Страшно.
Недоленька, -ки, недо́лечка, -ки, ж. Ум. отъ недоля.
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав. Пог.
Оголосити, -ся. Cм. оголошувати, -ся.
Поїзжати, -жаю, -єш, гл. Ѣздить, разъѣзжать. Дев'ятеро коней водить, на десятім поїзжає. Грин. III. 591. Наш папочок молоденький на конику поїзжає, до двору женчиків займає. Чуб. III. 239.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРОТВОРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.