Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добряга

Добря́га, -ги, м. Добрый человѣкъ, добрякъ. А сі добрі люде найдуть тебе етюде: і на тім світі, добряги, тебе не забудуть. Шевч. 539.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРЯГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРЯГА"
Булькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ булькати. Тільки булькнув пан у воду та бульбашки позскакували наверх води. Чуб. II. 566.
Виректи, -ся. Cм. вирікати, -ся.
Доморя́дник, -ка, м. = доморядця. Посл. Кор. I. IV. 1.
Обмовити Cм. обмовляти.
Підва́жити. Cм. Підва́жувати.
Полковничий, -а, -е. 1) = полковницький. Він протопче стежку через полковничий садок. Шевч. 296. 2) = полковник.
Розсмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Разсосать.
Сідельце, -ця, с. Ум. отъ сідло.
Флінькати, -каю, -єш, гл. = хлипати. Фр. (Желех.).
Шаповальня, -ні, ж. Шерстобойня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРЯГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.