Добігати, -га́ю, -єш, сов. в. добігти, -біжу́, -жи́ш, гл. Добѣгать, добѣжать. Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. 2) Добігти чого́. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. Мабуть чи не сухоти добігла й кров'ю стала хряпати.
За́мах, -ху, м. 1) Взмахъ, розмахъ. У правій руці кращий замах, ніж у лівій. одни́м, за одни́м за́махом. Сразу. Вона випила її не по-жіночи, — прикуштовуючи, а одним замахом. під сей, той за́мах. Въ этотъ, въ тотъ разъ. Тоді саме, під той замах, мабуть і її зачеплено. 2) Покушеніе, посягательство. Лядський замах на благочестиє.
М'я́кота́ и мня́кота́, -ти, ж. 1) съ удар. на послѣднемъ слогѣ. Мягкость. Як постелю сіна, то м'якота спати. 2) съ удар. на первомъ слогѣ. Мякоть мяса.
Наскрипіти, -плю, -пиш, гл. Наскрипѣть.
Недосвідчений, -а, -е. Неопытный.
Повіддирати, -ра́ю, -єш, гл. Оторвать, отодрать (во множествѣ).
Своєумець, -мця, м. Все по своему дѣлающій.
Собор, -ру, м. 1) = собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі. Ум. соборець, собо́рчик.
Талапання 1, -ня, с.
1) Названіе дѣйствія отъ глагола талапати.
2) Пачкотня. Хиба се робота — тільки талапання.
Шиць меж. Скокъ. Коли се жаба шиць у воду.
