Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Віддаровувати, -вую, -єш, сов. в. віддарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Отдаривать, отдарить.
Де́ржало, -ла, с. = Держално. Ум. Де́ржальце.
Замі́тли́вий, -а, -е. Наблюдательный. Панич Павлик у нас дуже замітливі. Лохв. у. Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться. Грин. III. 311.
Зятній, -я, -є. Принадлежащій зятю. Прибулося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910.
Піт, по́ту, м. Потъ. Піт проймає. Циганський піт. Дрожь. Трусилось тіло, його циганський піт проймав. Греб. 358.
Прихожати, -жа́ю, -єш, прихождати, -ждаю, -єш, гл. = приходити. То козачка-неборачка до його прихожає. Чуб. V. 934. То до їх дівка-бранка Маруся, попівна богуславка, прихождає. АД. І. 230.
Са! А Са! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ гонятъ. Kolb. І. 65.
Сумирити, -ся. Cм. сумиряти, -ся.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Тілечко I нар. Ум. отъ тілько.
Нас спонсорують: