Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Докори́ти Cм. докоряти.
Жни́ва́, жнив, ж. мн. 1) Жатвенный сборъ. Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні. Хата. XV. 2) Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. Рудч. Ск. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. 3) Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти. Камен. у.
Мени́ни, -ни́н, ж. мн. Именины. Мир. ХРВ. 109. У пана менини. Мнж. 107.
Наволічи́ гл. = наволокти. Желех.
Накорми́ти, -млю́, -миш, гл. = нагодувати. Ворога не гніви: напій, накорми і на дорогу хліба-соли дай. Ном. № 9550.
Піддувати, -ва́ю, -єш, сов. в. піддути, -ду́ю, -єш, гл. Поддувать, поддуть. Шух. І. 284.
Повипрядати, -да́ю, -єш, гл. Выпрясть (во множествѣ).
Пурняти, -ня́ю, -єш, гл. Пасть ночью стадо овецъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Розгарча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Разворчаться.
Фіґлявий, -а, -е. 1) Шутливый, проказникъ. Вх. Зн. 75. 2) Злобный, злой. Желех. 3) Лицемѣрный. Шух. І. 33.
Нас спонсорують: