Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Братко, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. Грин. III. 307. ЗОЮР. І. 72. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. Грин. III. 166. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. Гн. І. 183. 2) мн. братки. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки... каленика. О. 1861. Кух. XI. 27. б) Раст. = братік 2. Борз. у.
Вивірка, -ки, ж. Бѣлка. Вх. Пч. II. 7.
Гніздити, -зджу, -диш, гл. Бить все въ одно мѣсто. Вхопили його вдвох, повалили та й гніздять його коліньми по голові. Новомоск. у.
Жґут, -та́, м. = джґут.
Мези́нець, -нця, и пр. Cм. Мизинець и пр.
Моту́зник, -ка, м. Веревочный мастеръ, канатный мастеръ. Вх. Зн. 37.
На́всторч нар. Стоймя, отвѣсно.
Півмісячний, -а, -е. Полумѣсячный.
Спочив, -ву, м. Отдыхъ. Погоня вставала, мене в тернах на спочиві минала. Макс.
Фота, -ти, ж. = обгорта 1. Гол. Од. 61, 71. Kolb. І. 37.
Нас спонсорують: