Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вірувати, -рую, -єш, гл. Вѣровать. Богу молиться, а чорту вірує. Ном. № 1137. Хто в Бога вірує, рятуйте! Котл. Ен. II. 30.
Жи́бець, -бця, м. Раст.
Жмут, -та, м. Пучекъ, пачка, охапка. От вам цілий жмут соломи. Уман. у. На тобі жмут веретін та напряди всі. Грин. І. 48. Держав у руці жмут грошей (папіряних). Новомоск. у. Шовку жмут. Мкр. Н. 19. Ум. жму́тик, жму́ток. Дикий хміль начіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками. К. Орися. (ЗОЮР. II. 203).
Зачорни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зачернить.
Крити, крию, -єш, гл. 1) Крыть, покрывать, укрывать. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Ном. № 3200. А тепера (листонько) падаєш, земленьку криєш. Крити хату. 2) Скрывать. Криє від матері свою лиху годину, щоб не вразити її серця. Мир. Пов. II. 88. 3) Сохранять, защищать. Преимущественно въ выраженіяхъ, обращаемыхъ къ Богу и святымъ. Нехай Бог криє! Г. Барв. 310. крий, боже! Сохрани Богъ! Избави Богъ! Не дай Богъ! Часто употребляется въ значеніи: очень сильно. По небу хмари скрізь погнало, і вітер по землі, крий Боже, заревів! Греб. 376. Так важко зітхнула, що крий Мати Божа! Кв.
Круча, -чі, ж. 1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. Н. п. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув. Єв. Л. VIII. 33. 2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп. Мирг. у.
Ли́скавка, -ки, ж. 1) = блискавка. Желех. 2) Одно зерно блестящихъ бусъ, бусина блестящая. Шух. І. 130.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад. Харьк.
Поперепинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и переп'ясти, но во множествѣ.
Скотище, -ща, с. = скота. Вовче скотище. Морд. Пл. 67.
Нас спонсорують: