Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Баруля, -лі, ж. Берлога. Вовк старий в барулі здох. Бор. 21.
Викресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня). Викресали огню з оружини. Мет. 369.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем. Ном.
Злиде́нно нар. 1) Бѣдно; бѣдственно. Злиденно живуть. Одягнений злиденно. К. ПС. 85. 2) Жалкимъ образомъ. І так злиденно іскривився. Котл. Ен. VI. 81.
Півгодинний, -а, -е. Получасовый. Желех.
Ситечко, ситко, -ка, с. Ум. отъ сито.
Цицятий, -а, -е. = цяцькатий. Старшая дружка цицята, а другая черевата. Р. Макс.
Чельний, -а, -е. = чільний.
Чинчикувати, -ку́ю, -єш, гл. = чимчикувати.
Чубрій, -рія, м. 1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. О. 1861. VIII. 16. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. 2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.
Нас спонсорують: