Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2

щабель
щаблюватий
щаблястий
щава
щавель
щавельний
щавидуб
щавити
щавій
щавлик
щавник
щавух
щав'ян
щадити
щадливий
щадний
щадниця
щадність
щадок
щакати
щамба
щамбити
щамб'я
щасливе
щасливий
щасливити
щасливо
щасний
щасниця
щасно
щастити
щаститися
щастя
щати
ще
щебати
щебернути
щебетання
щебетати
щебеташечка
щебеташка
щебетій
щебетіти
щебетливий
щебетливість
щебетнути
щебетун
щебетуха
щевій
щедлик
щедрак
щедрець
щедрий
щедрик
щедрина
щедрити
щедрівка
щедрівник
щедрівниця
щедрівчаний
щедрість
щедро
щедровий
щедрувальник
щедрувальниця
щедрувати
щезати
щезун
щелепа
щемелина
щемерець
щеміти
щенитися
щент
щенюк
щеня
щеп
щепа
щепина
щепити
щепій
щепільник
щепко
щеплення
щепочка
щерба
щербак
щербан
щербанець
щербань
щербатий
щербець
щербина
щербинча
щербити
щербиця
щерлатий
щертовий
щерть
щет
щетина
щетинник
щетинуватий
щеть
щибати
щибелець
щиблювати
щиглик
щигликів
щиглячий
щиголь
щикавиця
щикавка
щикати
щикатися
щикніти
щикнути
щиколодка
щиколоток
щиміти
Відеречко, відерко, -ка, с. Ум. отъ відро.
Ирстити, -рщу́, -стиш, гл. = хрестити. Шух. І. 181.
Лоши́ця, -ці, ж. Кобылица. Як корова за телям, як лошиця за лошям. Чуб. І. 92. Ум. лошичка. Вас. 197.
Піднести, ся. Cм. підносити, -ся.
Повішеник, -ка, м. = повішальник. ЕЗ. V. 209.
Розгомонітися, -нюся, -нишся, гл. Разговориться.
Снітиця, -ці, ж. = снітій. Вх. Пч. II. 37.
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.
Усцикатися, -каюся, -єшся, сов. в. усцятися, -цюся, -цишся, гл. Обмачиваться, обмочиться (уриною).
Чорноталь, -лю, м. = чорнолоз. ЗЮЗО. I. 134.
Нас спонсорують: