Викидатися, -даюся, -єшся, сов. в. викинутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выбрасываться, выброситься, выкинуться. Із пісні слово не викидається.
2) Всплескиваться, всплеснуться. Риба перед дощем викидається. Аж поперед мене щось плеснуло в воду. Викинулась риба та і зникла враз.
Жид, -да, м. 1) Еврей, жидъ. 2) = Насѣк. гук. Ум. жидо́к, жидо́чок, жиду́нь, жи́дик. Ув. жидюга́. жидя́ка.
Завідомля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заві́́домити, -млю, -миш, гл. 1) Заявлять, заявить. Мого хлопця можна приняти й тепер до школи, бо він завідомлений, дарма що прийому нема тепер. 2) Извѣщать, извѣстить.
Здви́гувати, -гую, -єш, гл. = здвигати. Брати тільки плечима здвигують.
Лі́тошній, -я, -є. 1) Лѣтній. Літошній день дуже довгий. 2) Прошлогодній. Треба, як літошнього снігу. 3) Літошній. Въ лѣтахъ, немолодой. Та він уже чоловік літошній, пожив таки на світі!
Повищерблювати, -люю, -єш, гл. Вызубрить (во множествѣ). І що цим ножем роблено, що так повищерблювано? Ти мені вже всі глечики повищерблювала.
Повстрічатися, -чаємося, -єтеся, гл. Встрѣтиться. Біг кіт із села, а лисичка із лісу, да й повстрічались вони.
Розвеза, -зи, ж. Разиня? Ця дівка добра розвеза: ніколи дверей за собою не зачиняє. Ночувала другу (ніч) під березою з тобою, козаче, розвезою.
Спаритися, -рюся, -ришся, гл. Обжечься, обвариться. Спарився, як на окропі. 386.
Ставний, -а, -е. 1) Статный, стройный. Мій жених був хороший такий, Господи! чорнявий, ставний.
2) Прудовой. Ставна вода.