Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2

щабель
щаблюватий
щаблястий
щава
щавель
щавельний
щавидуб
щавити
щавій
щавлик
щавник
щавух
щав'ян
щадити
щадливий
щадний
щадниця
щадність
щадок
щакати
щамба
щамбити
щамб'я
щасливе
щасливий
щасливити
щасливо
щасний
щасниця
щасно
щастити
щаститися
щастя
щати
ще
щебати
щебернути
щебетання
щебетати
щебеташечка
щебеташка
щебетій
щебетіти
щебетливий
щебетливість
щебетнути
щебетун
щебетуха
щевій
щедлик
щедрак
щедрець
щедрий
щедрик
щедрина
щедрити
щедрівка
щедрівник
щедрівниця
щедрівчаний
щедрість
щедро
щедровий
щедрувальник
щедрувальниця
щедрувати
щезати
щезун
щелепа
щемелина
щемерець
щеміти
щенитися
щент
щенюк
щеня
щеп
щепа
щепина
щепити
щепій
щепільник
щепко
щеплення
щепочка
щерба
щербак
щербан
щербанець
щербань
щербатий
щербець
щербина
щербинча
щербити
щербиця
щерлатий
щертовий
щерть
щет
щетина
щетинник
щетинуватий
щеть
щибати
щибелець
щиблювати
щиглик
щигликів
щиглячий
щиголь
щикавиця
щикавка
щикати
щикатися
щикніти
щикнути
щиколодка
щиколоток
щиміти
Баділля, -ля, с. соб. Стебли, былинки, ботва. Грин. II. 86. От вони викопали картоплю, а йому оставили саме бадилля. Рудч. Ск. І. 52. Ум. бадиллячко.
Гарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Запрашивать (цѣну, вознагражденіе). Як що не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів п'ять, ну хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. ХС. VII. 421. Cм. Ґарувати. 2) Тяжело, безъ отдыха трудиться. Увесь вік гарував та загарував собі тільки п'ядь землі та домовину. (К. П. Михальчукъ).
Закві́тчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заквітча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Украшаться, украситься цвѣтами (преимущественно о головѣ дѣвушекъ), а также и вообще чѣмъ-либо цвѣтнымъ. Квітки рвала, заквітчалася. Чуб. III. 406.
Зга́рь, -рі, ж. 1) Гарь. Ти хоч би згарь з люльки видовбав. Полт. 2) Пригарь въ водкѣ. Пінної без згарі січ відерок опалила суще коропської. Мкр. Н. 20. 3) Выгорѣвшій лѣсъ. Кози пасуть у згарах — вигорілих лісах. Шух. І. 211. 2) Искры, отлетающія при ковкѣ желѣза. Волч. у. (Лободовск.).
Надточи́ти Cм. надточувати.
Напра́сник, -ка, м. Обидчикъ, задира. Одчепися, напраснику, я не була на празнику. Ном. № 2805.
Познаття, -тя, с. Узнаваніе, узнаніе, распознаваніе. Вх. Уг. 260.
Поруб, -бу, м. 1) Порубка, рубка. Це дрова і тріски ще вохкі, — вчорашнього порубу. Рк. Левиц. 2) Раны? І вквітчався труп не маком, — порубом рицарським. К. МБ. X. 13.
Роз'їздитися 2, -джуся, -дишся, сов. в. роз'їхатися, -їдуся, -дешся, гл. 1) Разъѣзжаться, разъѣхаться. Вже пізно розійшлись і розїхались гості. Левиц. Пов. 324. 2) Разъѣзжаться, разъѣхаться, разминуться. Верни щоб, і я візьму цабе, то й розїдемось. Кв. І. 40. 3) Только сов. в. Долго ѣхать и привыкнуть къ ѣздѣ. Приїхали. — Вставайте, бабо, вже дома! — Ой та й роз'їхалася я, шо і не встану. Мнж. 121. 4) Толстѣть, растолстѣть. Роз'їхалась, як верша в болоті. Ном. № 8631.
Тиририри меж. для выраженія игры на скрипкѣ. На скрипочки тиририри, на цимбали бам-бам. Гол. IV. 448.
Нас спонсорують: