Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2

щабель
щаблюватий
щаблястий
щава
щавель
щавельний
щавидуб
щавити
щавій
щавлик
щавник
щавух
щав'ян
щадити
щадливий
щадний
щадниця
щадність
щадок
щакати
щамба
щамбити
щамб'я
щасливе
щасливий
щасливити
щасливо
щасний
щасниця
щасно
щастити
щаститися
щастя
щати
ще
щебати
щебернути
щебетання
щебетати
щебеташечка
щебеташка
щебетій
щебетіти
щебетливий
щебетливість
щебетнути
щебетун
щебетуха
щевій
щедлик
щедрак
щедрець
щедрий
щедрик
щедрина
щедрити
щедрівка
щедрівник
щедрівниця
щедрівчаний
щедрість
щедро
щедровий
щедрувальник
щедрувальниця
щедрувати
щезати
щезун
щелепа
щемелина
щемерець
щеміти
щенитися
щент
щенюк
щеня
щеп
щепа
щепина
щепити
щепій
щепільник
щепко
щеплення
щепочка
щерба
щербак
щербан
щербанець
щербань
щербатий
щербець
щербина
щербинча
щербити
щербиця
щерлатий
щертовий
щерть
щет
щетина
щетинник
щетинуватий
щеть
щибати
щибелець
щиблювати
щиглик
щигликів
щиглячий
щиголь
щикавиця
щикавка
щикати
щикатися
щикніти
щикнути
щиколодка
щиколоток
щиміти
Бахурка, -ки, ж. Развратница.
Бурулечка, -ки, ж. Ум. отъ бурулька.
Вивождати, -ждаю, -єш, гл. = виводити. Дуків сребраників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Мет. 382.
За́ти́шок, -шку, м. 1) Мѣсто, закрытое отъ вѣтра. Затишком ішли, то воно не так холодно. Лебед. у. 2) Уютное, укромное мѣстечко. Піймав собі мишку да ззів у затишку. Макс. 105.
Іговник, -ка, м. Игольникъ. Шух. І. 284, 154.
Обіручки нар. = обіруч. МВ. ІІ. 112.
Підбільшити, -ся. Cм. підбільшувати, -ся.
Підхоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підхопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Схватываться, схватиться съ мѣста, вскочить, подняться быстро. Минала ніч, що й не оглянулись, і сонечко підхопилось. Св. Л. 295.
Табівка, -ки, ж. Кожаная сумка, носимая черезъ плечо на ремнѣ. Шух. I. 121, 128, 279.
Шибка, -ки, ж. 1) Оконное стекло. Cм. шиба. Вас. 149. 2) Кучка изъ трехъ сноповъ. Гречку кладу в шибку. Черк. у.
Нас спонсорують: