Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2

щабель
щаблюватий
щаблястий
щава
щавель
щавельний
щавидуб
щавити
щавій
щавлик
щавник
щавух
щав'ян
щадити
щадливий
щадний
щадниця
щадність
щадок
щакати
щамба
щамбити
щамб'я
щасливе
щасливий
щасливити
щасливо
щасний
щасниця
щасно
щастити
щаститися
щастя
щати
ще
щебати
щебернути
щебетання
щебетати
щебеташечка
щебеташка
щебетій
щебетіти
щебетливий
щебетливість
щебетнути
щебетун
щебетуха
щевій
щедлик
щедрак
щедрець
щедрий
щедрик
щедрина
щедрити
щедрівка
щедрівник
щедрівниця
щедрівчаний
щедрість
щедро
щедровий
щедрувальник
щедрувальниця
щедрувати
щезати
щезун
щелепа
щемелина
щемерець
щеміти
щенитися
щент
щенюк
щеня
щеп
щепа
щепина
щепити
щепій
щепільник
щепко
щеплення
щепочка
щерба
щербак
щербан
щербанець
щербань
щербатий
щербець
щербина
щербинча
щербити
щербиця
щерлатий
щертовий
щерть
щет
щетина
щетинник
щетинуватий
щеть
щибати
щибелець
щиблювати
щиглик
щигликів
щиглячий
щиголь
щикавиця
щикавка
щикати
щикатися
щикніти
щикнути
щиколодка
щиколоток
щиміти
Варта, -ти, ж. Стража, караулъ; время стоянія на стражѣ, на часахъ. А варта заснула, пан приїхав- не чула. Чуб. V. 64. Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта. Чуб. II. 77. Всюди постановив варту, щоб ніхто вночі з табора не вештавсь. К. ЧР. 312. Прийде безщасна та варта, тра її одстояти. Рудч. Чп. 87. на варті. На часахъ. Ходять по двору на варті. ЗОЮР. І. 248. Ум. вартонька.
Живі́т, -вота́, м. 1) Животъ. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. № 6358. бере́, хапа́є за живіт. Говорится о боли въ животѣ, а также и для обозначенія зависти, скупости, горя объ утратѣ и пр. Ном. № 8159. Бере як багатого за живіт. Ном. № 13886. будь здорова з животом! Привѣтствіе отца дочери, когда онъ придетъ къ ней на родины. Мил. 21. ба́бини животи́. Трясина, болото. Ном. № 13430. 2) Жизнь. Даруй мене живото́м. Черк. у. За живота́. При жизни. Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. К. XII. 14. ма́ти бо́га в животі́. Имѣть совѣсть. На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має Бога в животі. Хата, 184. Чи в тебе Бога в животі нема, що.... ти все по тих шинках тягаєшся? Рудч. Ск. II. 22. к животу́ зболити. Пощадить, не убить. Дам я тобі.... старшого сина на послугу, — він тобі колись пригодиться за те, що ти мене (вовчицю) к животу зволив. Рудч. Ск. І. 134. Ум. животик, живото́к, живото́чок. Ув. животи́ще.  
Медяни́шний, -а, -е. = медяний.
Паламарювати, -рюю, -єш, гл. Быть пономаремъ. Ном. № 9694. Сим. 174.
Перекинчик, -ка, м. Перебѣжчикъ, отступникъ, ренегатъ. Нині гордиш словом і віров моєю... Перекинчик з тебе, не мож тя любити. Гол. III. 454.  
Переменувати, -ну́ю, -єш, гл. Переименовать.
Підхвалювати, -люю, -єш, сов. в. підхвалити, -лю́, -лиш, гл. Прихваливать, прихвалить. Левиц. І. 80. Батько ті играшки підхвалював. Мир. ХРВ. 83.
Салмаш, -ша, м. Помощникъ овечьяго пастуха, чабана. Херс. г.
Терментиля, -лі, ж. Раст. Potentilla Formentilla Schrenk. ЗЮЗО. I. 132.
Хильцем, хильці, нар. 1) Согнувшись, наклонясь. А я, гільтай молоденький, того не злякався, хильцем хильцем по під верби, та в зіллє сховався. Гол. ІII. 164. Козак молоденький та й того злякався, хильці, хильці по під плотом, та й в зілля сховався. Чуб. V. 127. Побіг хильці бур'янами, та й утік. Камен. у. 2) хильцем ковтнути. Выпить, сразу опрокинувъ рюмку въ ротъ. Левиц. І. 143.
Нас спонсорують: