Вітер, -тру, м. 1) Вѣтеръ. Із-за гори вітер вів, калина не спів. Із вітром могила в степу розмовляє. на вітер підняти. Приводить въ чувство упавшаго въ обморокъ, вынося его на чистый воздухъ. Не виїхав козаченько за білії хати, як довелось дівчиноньку на вітер підняти. пішло з вітром, за вітром. Пропало, пошло прахомъ. вітер має. Уже нѣтъ. шукай вітра в полі! Напрасно будешь искать, не найдешь. іди по три вітри. Ступав къ чорту. жене, як дідько вітри. Летить, какъ бѣшеный. Ум. вітрець, вітречко, вітрик, вітронько. 2) = ятір.
Засяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. засягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Захватывать, захватить. 2) Охватывать, охватить. Було видко усе, скільки засягло око. Ком. І. 10. (Думки) од билинки перелітали до птиці, од птиці до скотини, од скотини до чоловіка, поки не засягли всього світа. 3) Добывать, добыть. Роботою засягне собі щастя. 4) Заимствовать, позаимствовать, почерпнуть.
Згриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. згри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Сгрызать, сгрызть. Там його лисиці і згризуть на смерть. 2) Изгрызать, изгрызть.
Зім'я́тися и зімнятися, -мну́ся, -не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
Істе, -того, с.
1) = іста.
2) Стволъ дерева? Ум. істечко. Ой жаль мені тії тополі, що на чистому полі. Де я буваю, де я літаю, на тополі спочиваю. А тепер істечко і гілечко забрато, нігде сісти й одпочити.
Пересікати, -ка́ю, -єш, сов. в. пересікти, -січу, -че́ш, гл. Пересѣкать, пересѣчь. Пугою обуха не пересічеш.
Плоскавиця, -ці, ж. = плескавиця.
Покуштування, -ня, с. Проба, отвѣдываніе.
Поперетрощувати, -щую, -єш, гл. Растрощить (во множествѣ).
Прогляд, -ду, м. = перегляд. Частенько шлють мені землячки на прогляд свої словесні труди.