Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Баранчук, -ка, м. = баранець 1. Желех. Въ нѣкоторыхъ пѣсняхъ употребляется какъ припѣвъ: Гоп, чук, баранчук, а на боці дудка! Кедь би мені не миленька, не був би я тутка. Гол. IV. 512.
Вивертіти, -ся. Cм. вивірчувати, -ся.
Дорва́ти, -ся. Cм. доривати, -ся.
Ополоти Cм. ополювати.
Орлик, -ка, м. 1) Ум. отъ орел. 2) мн. Раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 112. Cм. оксамит.
Позавалювати, -люю, -єш, гл. Обрушить (во множествѣ).
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Харьк. у. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. Харьк. у. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали. АД. І. 94.
Покоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Покоиться.
Хитрик, -ка, м. Хитрецъ. Пу й хитрик з тебе! Харьк.
Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт. Вх. Уг. 277.
Нас спонсорують: