Бубнарити, -рю, -риш, гл. = бубнити 1. Цей бубнарь (на весіллі) гарно бубнарить.
Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Хороша, як вітка. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити.
Галайкотіти, -кочу, -тиш, гл. = галайкати.
Накипі́лий, -а, -е. Накипѣвшій.
Опочивати, -ваю, -єш, сов. в. опочити, -чию, -єш, гл. Отдыхать, отдохнуть, почивать, почить.
Повиряжати, -жа́ю, -єш, гл. Снарядить, отправить (многихъ). Повиряжали хлопців до прийому.
Позагальмовувати, -вую, -єш, гл. Затормозить (во множествѣ).
Правник, -ка, м. Юристъ, правовѣдъ.
Пригірщ, горщі, ж. Пригоршни.
Приймати, -ма́ю, -єш, сов. в. прийняти, приня́ти, -йму́, -меш, гл.
1) Принимать, принять. Він прийма до свого гурту, тілки не всякого, а з проби. Приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Свої не прийняли його. Їв би очима, та душа не приймає.
2) Принимать, принять за что, счесть за что. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато.
3) Получать, получить, брать, взять. Королевські листи до рук добре приймати. На коня сідав, опрощення приймав. Чотирі карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! ну, — нема часу балакати, — приймай гроші. приняти слово. Заговорить. Приняв ізнов слово божий чоловік.
4) Браться, взяться. За замок руками не приймали.
5) Терпѣть, вытерпѣть. Лиха душа прийма довіку муку. Наругу од дітей приймати.
6) — ланцюгами. Сковывать, сковать цѣпями. Ланцюгами втроє себе приняв.