Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відвіт, -ту, м. Отвѣтъ. ЗОЮР. II. 207. одвіт оддавати. Отвѣчать. КС. 1882. XII. 501.
Гру́бнути, -ну, -неш, гл. Толстѣть, дѣлаться толще. Дерево грубне. Вх. Лем. 405.
Дзвяк I, -ку, м. Металлическій звукъ.
До-Обі́д нар. До обѣда. До-обід ложка, а після обід не треба. Ном.
Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Мир. ХРВ. 365. Хоч не нагодували, аби запрохали. Ном. № 11919.
Клинчук, -ка, м. = клин 3.
Окружляти, -ля́ю, -єш, гл. Обойти кругомъ, сдѣлать кругъ. Замість щоб іти напрямець, він окружляв до мене геть по за вгородами. Новомоск. у.
Помінити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Обѣщать. Та вна мені помінила подарунок дати. ЕЗ. V. 146. 2) Загадать. Як зацвіте вишня на св. вечір — збудеться, на що помінила. О. 1861. XI. Св. 54.
Просмолити, -лю, -лиш, гл. Просмолить.
Стих, -ха, м. 1) Стихъ (въ Библіи). 2) у стих. Безпрестанно, безпрерывно. Угор.
Нас спонсорують: