Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
В'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Ном. № 1081. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. Мет. 276. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Мет. 91. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в'яже, той певно спать ляже. Ном. № 11396. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в'язати. Мир. Пов. II. 111. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
Матери́к, -ка́, м. Подпочва, нетронутая земля подъ почвой. Докопалися до материка, либонь і вода буде.
Нада́ння, -ня, с. Пожалованіе. Королівське наданнє володимерського і берестейського владицтва отцеві... Жовковського. К. ХП. 65.
Обпивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обпити, обіп'ю, -єш, гл. Опивать, опить. Чи може його обпили, або об'їли?
Перегукуватися, -куюся, -єшся, гл. Перекликаться. Через став перегукувались, жартуючи, дівчата. Левиц. І. 17.
Позамочувати, -чую, -єш, гл. Замочить (во множествѣ).
Поперекликати, -ка́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Сьогобічний, сьогобо́чний, -а, -е. , —ній, -я, -є. По сю сторону рѣки. Московщина обладувала Україною сьогобочньою. МВ. І. 137.
Терпнути, -ну, -неш, гл. Коченѣть, терпнуть.
Трицалівка, -ки, ж. Трехддюймовая доска. МУЕ. ІІІ. 29.
Нас спонсорують: