Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Війтувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть війтом. КС. 1882. V. 354.
Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Господе́вий, -а, -е = Госпо́дній. Кара Господева. Шевч. 331.
Ємки́й, -а́, -е́. 1) Хваткій. Желех. 2) Ловкій, проворный, быстрый, скорый.
Зві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зві́ситися, -шуся, -сишся, гл. Свѣшиваться, свѣситься.
Обквітчати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Убрать цвѣтами, надѣть вѣнокъ. Ми б її (дівчину).... калиною обквічали. Н. п.
Підцупити, -плю, -пиш, гл. 1) Подтянуть, подтащить. 2) Стибрить, стащить. Нишком підцупить та й нишком збути. О. 1862. І. 29.
Поверховиця, -ці, ж. Рыба = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Посаженько, -ка, м. Ум. отъ посаг.
Пошклити, -лю́, -ли́ш, гл. = посклити.
Нас спонсорують: