Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ганьбливо нар. = ганебно.
Гарак, -ку, м. Ромъ. МУЕ. І. 110.
Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
Ма́рність, -ности, ж. 1) Суета, тщета, суетность. 2) Ничтожность, пустота.
Надідра́ти, наддеру́, -ре́ш, гл. = наддерти.
Наймитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Служить по найму. Буде вже мені, каже, наймитувати, — може, каже, своє хазяйствечко заведу. Рудч. Ск. І. 149.
Носіння, -ня, с. Ношеніе, носка. Н. Вол. у.
Оніміти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Онѣмѣть. І язик мій оніміє. Шевч. 2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони. Шевч. 234.
Отирлувати, -лую, -єш, гл. Поставить стадо овецъ на мѣстѣ, остановить для отдыха. О. 1862. V. Кух. 32.
Рукодільник, -ка, м. = рукодійник.
Нас спонсорують: