Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
За́втра, за́втре, нар. Завтра. Сьогодня пан, а завтра пропав. Ном. № 1152. На завтра(е). На слѣдующій день, на другой день. Щоб на завтре на ранок рушники виткала. Рудч. Ск. II. 100. По за́втрьому. Послѣзавтра. Як сьогодні, так і завтра, як завтра, так і по завтрьому. Мир. ХРВ. 171.
Злість, зло́сти, ж. 1) Злость. К. Іов. 48. Чуб. ІІІ. 356. І од злости зубами скрегоче. Шевч. 21. Зо злості болять кості. Ном. № 2934. На злість моїй жінці нехай мене б'ють. Ном. № 2813. 2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости. Н. п.
Зненавистити, -щу, -стиш, гл. = зненавидіти. Зненавистили люде старшину та й не схотіли його вдруге вибірати. Волч. у. (Лободовск.).
Зознаватися, -наю́ся, -єшся, гл. = зізнаватися.
Кияхуватий, -а, -е. О просѣ: кияхувате просо — то просо, кисть котораго собрана вмѣстѣ, всѣ вѣточки прижаты. Мнж. 184.. Cм. кийкуватий.
Повідчиняти, -наю, -єш, гл. Отворить (во множествѣ). Срібні ворота повідчиняли, вороні коні повипускали. Чуб. III. 357. Царські врата повідчинювані. Грин. III. 147.
Приструнок, -нка, м. Въ бандурѣ, кобзѣ или торбанѣ: каждая изъ шести короткихъ струнъ. КС. 1892. III. 383; 1882. VIII. 282.
Скришити, -шу, -шеш, гл. Искрошить. На капусту скришу.
Увіччу нар. Предъ глазами. Ввіччу вона та й вона. Мир. ХРВ. 10.
Нас спонсорують: