Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вареха, -хи, ж. Разливная ложка. Желех. Ум. варешка. Желех.
Гаркати, -каю, -єш, гл. Картавить. Левч. 27.
Заморя́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Замаривать, заморить, изнурить. Вона повинна умерти на той час і заморити все в домі. Левиц. Пов. 14. 2) Приводить, привести въ безпамятство, лишить чувствъ. Молодиці різали ногу, — вона казала, що слабого спершу заморяють, а тоді ріжуть. Кіев. г. Що ми того меду поїли! Було батько як. заморить колодок три, або й більш, як надбають його, — та і їсти вже не хочеться. Грин. II. 88. 3) замори́ти дідка́. Въ дѣтской игрѣ въ дідок: ударить палкою на лету деревянный шаръ (дідо́к). Ив. 25.
Кінчатий, -а, -е. Остроконечный. Кінчатий ніж.
Люльок, -лька, м. Раст. Hyosciamus niger. Лв. 99.
Ми́ґла, -ли, ж. Куча сложеннаго дерева. Шух. І. 180. Cм. миґлювати.
Півп'ята, числ. Четыре съ половиною.
Позаваблювати, -люю, -єш, гл. Заманить (многихъ).
Понавертати, -та́ю, -єш, гл. То же, что и навернути, но во множествѣ. Звозив хліб, поставив на току: оттакі скирти понавертав. Мир. ХРВ. 59.
Цьвох меж., выражающее ударъ кнутомъ. А економ його батогом цьвох, цьвох. Ном. № 2346.
Нас спонсорують: