Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Госпо́дній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу. Шевч. 9.
Движа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = Двигтіти. Просуну я да кватирочку, аж кладочка движить, а вже моя милая дівчина по воду біжить. Млр. л. сб. 320. Як заграли в етапі, станя движала. Чуб. ІІІ. 377. Аж земля движить. О. 1861, XI. Св. 30.
Джер, -ру, м. Пойло. Закр.
Лич, -чі, ж. = личчя. Свині хоч золотое колце управ, а вона не пойдеть всадити лич у гумно, разві у що иноє. Ном. № 2829.
Натупкатися, -каюся, -єшся, гл. = натупатися.
Патока, -ки, ж. 1) Медъ безъ воску. Заліз як муха в патоку. Ном. № 1642. 2) Патока сахарная. Черк. у.
Понадходити, -димо, -дите, гл. Подойти, приблизиться (во множествѣ).
Пополювати, -люю, -єш, гл. Поохотиться.
Пров'язь, -зі, ж. Средняя часть рыболовной сѣти.
Чіхратий, -а, -е. Косматый. Вх. Зн. 81.
Нас спонсорують: