Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). Чуб. І. 160. 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду. Чуб. V. 781.
Де́мки, -мок, ж. мн. Боковыя стѣнки дивана.
Кримка, -ки, ж. 1) Крымская соль. Несли подарки пред собою: пирії завдовшки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен. 2) Шапка изъ крымскихъ барашковъ. Желех. 3) Проказа? У його матері кримка, — така болість, що й не вигоїть. Екатеринодаръ. ( Залюбовск.).
Пер'ян, -на, м. = перістий віл. Cм. перістий 1. КС. 1898. VII. 42.
Подобитися, -блюся, -бишся, гл. Уподобляться. Приложиться той до скотини, подобиться той безсловесним. К. Псал. 116.
Позапухати, -хаємо, -єте, гл. Запухнуть (о многомъ). І доки ви спатимете? Вже аж позапухали од спання. Харьк. у.
Покаяння, -ня, с. Покаяніе. Єдного скарання десятьом покаяння. Ном. № 3907.
Понапльовувати, -вую, -єш, гл. Наплевать (во множествѣ). Не люблю я куріїв за те, що понакурюють та понапльовують. Харьк. у.
Поросплутуватися, -туємося, -єтеся, гл. Распутаться (во множествѣ).
Прокадити, -джу, -диш, гл. Покадить. Чуб. V. 797.
Нас спонсорують: