Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Верг, -гу, м. Слой. Вх. Зн. 6.
Затріща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Затрещать. І затріщить намет небесний громом. K. Іов. 81. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21.
Книгарський, -а, -е. Книгопродавческій.
Надсі́сти, -ся. Cм. надсідати, -ся.
Особний, -а, -е. = особий. К. Хм. 109.
Перегнути, -ся. Cм. перегинати, -ся.
Плазовитий, -а, -е. 1) Пресмыкающійся. 2) Плоскій. 3) Подлый.
Стадник, -ка, м. 1) Пастухъ лошадей. О. 1862. II. 61. У Гребинки повидимому пастухъ рогатаго скота: Вже панський стадник Опанас, покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку. Греб. 373. 2) Жеребець при стадѣ кобылъ. 3) Быкъ при стадѣ коровъ.
Тесак, -ка́, м. = тесака. Шейк. Ум. тесачо́к.
Убогий, -а, -е. Бѣдный, неимущій. Не той убогий, хто трошки має, а той, що не знав годі — все жадає. Посл. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. № 80.
Нас спонсорують: