Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Віно, -на, с. Приданое. З віком дівці не сидіти. Ном. № 8979. Старости відказують: «Нам тільки душу саму треба, а віна ніякого». Г. Барв. 517.
Воркотя, -ті, об. Ворчунъ, ворчунья.
Вудкало, -ла, вудко, -ка, с. = вудвуд. Вх. Пч. II. 15.
Гони́ти, -ню́, -ниш, гл. = Гнати. Людей гонили силою на присягу. ЗОЮР. І. 137. Пророків вони вбиватимуть та гонитимуть. Єв. Л. XІ. 49.
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Наздира́ти, -ра́ю, -є́ш, гл. 1) Насдирать, надрать. 2) Надрать, награбить. Грошей наздирали з нашого брата, багатіють. Мир. Пов. І. 142.
Осениця, -ці, ж. Осень. Коби борзо до осени, та й до осениці. Гол. IV. 465.
Суч, -чі, ж. 1) Сученыя нитки — для сѣти, рукавиць. Н. Вол. у. Та тут, оно треба сучі, — тут виплетуть вам волочок за шість злотих добрий. Брацл. у. 2) Дратва. Св. Л. 168.
Чав'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, чахнуть. Як почав чав'ядіти, як почав, та й швидко вмер. Нѣжин. у. Слов. Д. Эварн.
Чапура, -ри, ж. = чапля. Вх. Пч. II. 8.
Нас спонсорують: