Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вд... Cм. уд....
Вигострювати, -трюю, -єш, сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю. Мет. 286.
Гайтове, -вого, с. Охота. Желех. Тоже: гайтови, мн. Шух. І. 235.
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці. Гол. II. 484.
Ґазди́нити, -ню, -ниш, гл. Быть хозяйкой. Вх. Лем. 407.
Дряпоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать (говорится только о звукѣ). Зміев. у.
Зрубань, -ні, ж. Рубка лѣса. Вх. Уг. 242.
Обмальовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. обмалюватися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Быть окрашиваемымъ, расписаннымъ (красками). 2) Обрисовываться, обрисоваться. Богиня Сонце (в колядках) обмальовується такими блискучими фарбами. Левиц. І. Світ. 10.
Пекельник, -ка, м. Житель ада, чортъ. МВ. (КС. 1902. X.  Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть... Рудч. Ск. І. 95.
Тернистий, -а, -е. Тернистый. Гн. І. 11.
Нас спонсорують: