Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бабе́шки, -шок и -шків, ж. мн. Внутренности животнаго, потроха. Я ниньки варила вареники з свинячими бабешками. Шейк.
Войовничий, -а, -е. Воинственный.
Змирити, -рю́, -риш, гл. Помирить. Зміев. у.
Ляшо́к, -шка́, м. 1) Ум. отъ лях. Мет. 9. Шевч. 93. 2) Названіе вола масти песочнаго цвѣта, бѣлый съ желтымъ отливомъ. КС. 1898. VII. 41.
Оббірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обібрати, обберу, -ре́ш, гл. 1) Обирать, обобрать. 2) Объѣдать, объѣсть, обгладывать, обглодать. Сидить хлопець коло стола, курча оббірає. Чуб. V. 653. Тоді вовці-сірохманці нахождали і орли-чорнокрильці налітали, в головках сідали, біле тіло коло жовтої кости оббірали. АД. І. 118. 3) Избирать, избрать, выбрать. Собі місця не обібрав. Чуб. V. 1014. Ні читати, ні писати, а хотять за короля обібрати. Ном. № 7908. Обібрали одного з себе і послали до його баби. Мнж. 87. Ой дівчино люба, мила... ти ж то мене обібрала і одного в світі покохала. Грин. III. 161.
Повіка, -ки, ж. Вѣко. Трудно сльозам ради дати, коли сами ллються. Нехай ллються річеньками, най (не) сохнуть повіки, — колись мила рученьками утре їх навіки. Грин. III. 183.  
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). К. ЧР. 358. А він в кущах ноги покалічив. Рудч. Ск. II. 160.
Свінутися, -неться, гл. безл. Разсвѣсть. Спиться, сниться, свінеться — все минеться. Ном. № 1135.
Стукотій, -тія, м. Безпокойный человѣкъ, надоѣдающій своимъ стукомъ, возней. Рк. Левиц.  
Суховітриця, -ці, ж. Сухая вѣтреная погода.
Нас спонсорують: