Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відшиб, -бу, м. Въ выраж. на, у відшибі. Въ сторонѣ. А жив той дід богоугодний на одшибі за греблею. Г. Барв. 188. Сидів ув одшибі од гурту. Грин. II. 163. Оддав дочку на одшиб. Рк. Левиц.
Зара́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) — кого́. Посовѣтоваться, попросить совѣта. Він повинен мене зарадитись. Н. Вол. у. 2) Помочь себѣ.
Змерлий, -а, -е. Умершій.
Керинниця, -ці, ж. = киринниця. Шух. І. 34.
Мали́нник, -ка, м. Малиновый медъ, квасъ.
Перечутися, -ється, гл. безл. Дойти вѣстямъ, быть услышаннымъ. Перечулося в нас об Барці, що жива й хороша. МВ. (О. 1862. І. 106).
Підвергати, -га́ю, -єш, сов. в. підвергнути, -ну, -неш, гл. Подбрасывать, подбросить; поднимать, поднять вверхъ. Підверг голову догори. Гн. II. 139.
Пісня, -ні, ж. Пѣснь, пѣсня. Наша дума, наша, пісня не вмре, не загине. Шевч. 46. Ум. пісенька, піснечка. Мет. 151.
Плата, -ти, ж. Плата, вознагражденіе. Ратуй, ратуй да ти, козаченьку, мене, буде тобі превелика плата од мене. Мет. 101.
Розімкнути, -ся. Cм. розмикати, -ся.
Нас спонсорують: