Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відшіптувати, -тую, -єш, сов. в. відшепта́ти, -чу́, -чеш, гл. Затоваривать, заговорить болѣзнь (шептаньемъ). Полетів він світ за очі у садки відшіптувать головоньку і боки. Гліб. Умів і трясцю відшептати. Котл. Ен. II. 34.
Йор, -ра, м. Названіе буквы Ъ (въ Галиціи). Желех.
Лагодливий, -а, -е. Сговорчивый, миролюбивый. Харьк.
Май-май-май IIIмеж. О быстрыхъ движеніяхъ, когда машутъ или что-либо развѣвается. Крутиться, вертиться, тільки рукава май-май-май! МВ. (О. 1862. III. 35).
Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.
Надсіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надсі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Осѣдать, осѣсть немного. Гора надсіла й завалила хату.
Підшийок, -йка, м. = підгірля. Рудч. Чп. 250.
Пошкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = пошкарубіти.
Розляпатися, -паюся, -єшся, гл. Разболтаться, говорить слишкомъ много. Перед послом язик чернецький розляпавсь у твоїй чесній палаті. К. МБ. II. 128.
Уланський, -а, -е. Уланскій. Шейк.
Нас спонсорують: