Відхухати, -хаю, -єш, гл. Теплымъ дыханіемъ снова отогрѣть.
Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Зшилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Выпятить, сжавъ въ одну точку. Та ще й губи зшилить, кепкувать би то, бридкий, з старої людини.
Написа́ти, -пишу́, -шеш, гл. 1) Написать. Напиши оце слово. Написав до його такий лист, щоб вертався додому. Написав в законі Господньому. як написаний. Очень красивый. Ой оддайте мене та за писаря, щоб я була молода як написана. 2) Написать, сочинить (книгу, статью и пр.) Чорна рада, хроніка 1063 року. Написав П. Куліш.
Очеркнути, -ну́, -не́ш, гл. = обчеркнути. Держи мак у правій руці, обсип себе і очеркни ним себе округи там, де станеш.
Скребнути, -бну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ скребти. Скребнув редьку, що аж із хати тікай.
Спілчливий, -а, -е. Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, шо добре. а як той соб, а той цабе, то зле.
Стадниця, -ці, ж. = стайня. Веде коня у стадницю. Ум. стадни́чка.
Талапатися, -паюся, -єшся, гл. Плескаться въ грязи, возиться съ грязной работой. От тепер і талапайся коло тих буряків. Качки талапаються в калабатині. Талапається по болоту.
Удивитися Cм. удивлятися.