Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Болботати, -чу́, -чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
Дра́глий, -а, -е. 1) Студенистый. 2) Переносно: слабый, безсильный. Ум. драгле́нький. Як маєш у руці що драгленьке, то пустити мусіш. МВ. (О. 1862. І. 85).
Поволоситися, -шуся, -сишся, гл.з ким. Потаскать другъ друга за волосы. Поволосився з Іваном. Вх. Зн. 8.
Поденниця, -ці, ж. Поденщица. Черниг. у. Ум. поде́нничка.
Полазець, -зця, м. = полазник. Желех.
Правильце, -ця, с. Аршинъ у каменьщиковъ. Сумск. у.
Спутувати, -тую, -єш, сов. в. спутати, -таю, -єш, гл. Спутывать, спутать, связывать, связать по ногамъ. Чому не йдеш да додомоньку? чи травиця ноги спупатала, або роса очі вибила? Мет. 289. Спутав коні, сам не можу заснути. Чуб. V. 379.
Череп'я, -п'я, с. соб. Черенки. Радом. у. Ухопив миску.... да тоді в двері! так череп'я й розлетілось. Г. Барв. 203.
Чорнокнижництво, -ва, с. Чернокнижіе, волшебство. К. ПС. 124.
Щипавка, -ки, ж. 1) Насѣк. а) Хвостовертка, хищникъ, Staphilinus. Вх. Пч. І. 7. б) Дитикъ, водяной хрущъ, Dyticus. Вх. Пч. І. 6. 2) = сікавиця. Вх. Пч. II. 19. 3) Приборъ для срыванія плодовъ съ дерева.
Нас спонсорують: