Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Днеда́вній, -я, -є. Очень давній. І вдвох тихенько заспівать ту думу сумнюю днедавню про лицаря того гетьмана, що на огні ляхи спекли. Шевч. 551.
Залежа́лий, -а, -е. Залежалый. Залежалий хліб. Мл. л. сб. 175.
Окутати, -таю, -єш, гл. = обкутати.
Подоліти, -лію, -єш, гл. Одолѣть. Немає нікого, щоб нас подоліли. Макс. Подоліти своє горе. Г. Барв. 394.
Промишляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Промышлять, заниматься. Чим же ви, діду, промишляли, поки ще була жива ваша покійниця? Левиц. І. 100. 2)про себе. Заботиться о себѣ. Я став лучче промишляти про себе. Г. Барв. 315.
Сволок, -ка, м. Балка, поддерживающая потолокъ, матица. Вас. 148, 188. Ой бачу я два стовпи, на тих стовпах сволок лежить; на сволоці шнурок висить. Н. п. 2) мн. Кровля. (Угор.). Ум. сволочо́к.
Скупувати, -пую, -єш, гл. Скупиться. К. МБ. XII. 277. Ой ти, мамо, не скупуй, поганого не купуй. Н. п. Хто скупує, той двічи купує. Посл.
Ступити II, -плю́, -пиш, гл. Иступить. Ступив мені так ножа, що й сала не вріжеш.
Хавчура, -ри, ж. = хавка 1. Желех.
Чвакати, -каю, -єш, гл. Чавкать. Чвакають, як свині. Полт.
Нас спонсорують: