Джгуто́к, -тка́, м. Ум. отъ джгут.
Кортячка, -ки, ж. Нетерпѣливое, сильное желаніе.
Кульгавий, -а, -е. Хромой.
Ми́сленька, -ки, ж. Ум. отъ мисль.
Найясні́ший, -а, -е. Августѣйшій (употребл. въ титулѣ). Королю шведський, добродію, найясніший мій пане!
Напина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. напну́ти и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл. 1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Лізе на лавку, напинає богів. Виходить мати з житом, нап'ята кожухом навиворот. Напни хустку! Я ж тебе, сестрице, напинаю (наміткою). Уздечки не напнуть на його (на коня). напнути мо́крим рядно́м. = накри́ти мокрим рядно́м. Батько напнув його мокрим рядном. 2) Натягивать, натянуть (струну, веревку и пр.). Напинати лука. Як напне стрілець тетівку. 3) Нападать, напасть, наброситься на кого. Набіг вовк на табун гуртових свиней; вони його як нап'яли, одна попінила, дак того вовка і розірвали... вовки. Въ переносн. смыслѣ: настаивать, настоять, прижимать, прижать къ стѣнѣ. Напнув жида, щоб повернув гроші. Напинали його, щоб росказав, що він дума. 4) Догонять изо всѣхъ силъ. Шість чололовіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить, а другі одстануть; а далі другий як уляже — от-от дожене. 5) напиня́ти пупа. = напинатися 3.
Обід, о́боду, м. Ободъ. Ум. обідець.
Перемішати, -ся. Cм. перемішувати, -ся.
Позсовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Сдвинуться (о многихъ).
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Ум. поклінчик, покло́ночок.