Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

я
ябеда
ябедник
ябко
ябличко
яблінка
яблінча
яблінь
яблуко
яблуневий
яблунина
яблуння
яблунь
яблунька
яблуня
яблучко
яблучковий
яблушний
яблушник
ябчанка
яведрик
явида
явити
явір
явірка
явкати
явки
явкотіти
явлений
являти
являтися
явний
явнісінький
явнісінько
явно
яворець
яворик
яворин
яворина
яворовий
яворок
яворонько
яга
ягівка
ягіддя
ягідка 1
ягідка 2
ягідник
ягідник 2
ягідниця
ягідонька
ягідочка
ягли
яглиця
ягни
ягнитися
ягниця
ягничка
ягничник
ягнусик
ягня
ягнятина
ягнятко
ягнятник
ягнячий
ягода
ягодянка
яґрост
ядвівчак
ядеречко
ядерний
ядерність
ядерно
ядерце
ядрений
ядренистий
ядрено
ядро
ядряний
ядуха
ядушливий
ядушний
яєчко
яєчниця
яєшенька
яєшний
яєшник
яєшня
яз
язвина
яздра
язе
язик
язикатий
язичник
язичок
язібаба
язівець
язь
язюк
язя
яй!
яйкати
яйко
яйкотіти
яйце
як
якеньки
якенький
який
якийсь
якийся
якикати
якіл
якір
якіт
яклити
яко
яковий
яковитий
Вихоплювати, -люю, -єш, сов. в. вихопити, -плю, -пиш, гл. Выхватывать, выхватить. Оксану вихопив чуть живу. Шевч. 189.
Заночува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Заночевать, остаться на ночь. Добре, остануся, заночую в тебе. МВ. ІІ. 87. 2) О дѣвушкѣ или парнѣ: лечь спать съ кѣмъ (на посидѣлкахъ). Я з тобою вечерую, з другим заночую. Чуб. V. 165. 3) Принять на ночлегъ. Чи спиш, серце, та чи чуєш, чи Добоша заночуєш? Гол. І. 153.
За́рід, -роду, м. Зародышъ. Желех.
Коситень, -тня, ж. Раст. а) Косатикъ, Iris. Вх. Пч. I. 10. Шух. І. 20. б) Aerus calamus. Шух. І. 21.
Мура́вка, -ки, ж. Ум. отъ мурава.  
Подражнити, -ню́, -ниш, гл. Подразнить.
Попереглядати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перегля́діти, но во множествѣ.
Прикорочати, -ча́ю, -єш, сов. с прикороти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать, укоротить.
Спекти, -чу, -чеш, гл. 1) Испечь. Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! Н. п. Не зітхай, — не остатнє ще спекли. Ном. 2) Изжарить. Спік чорне порося. МВ. (О. 1862. III. 64). Курочку спекла. О. 1862. II. 30. Ту рибку скажіть, щоб спекли. Мнж. 25. 3) Сжечь (человѣка). Гетьмана, що на огні ляхи спекли. Шевч. 234. 4)рака. Покраснѣть, сконфузясь. Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти. К. ДС. 19.
Телуш! меж. = телусь. Лохв. у.
Нас спонсорують: