Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

я
ябеда
ябедник
ябко
ябличко
яблінка
яблінча
яблінь
яблуко
яблуневий
яблунина
яблуння
яблунь
яблунька
яблуня
яблучко
яблучковий
яблушний
яблушник
ябчанка
яведрик
явида
явити
явір
явірка
явкати
явки
явкотіти
явлений
являти
являтися
явний
явнісінький
явнісінько
явно
яворець
яворик
яворин
яворина
яворовий
яворок
яворонько
яга
ягівка
ягіддя
ягідка 1
ягідка 2
ягідник
ягідник 2
ягідниця
ягідонька
ягідочка
ягли
яглиця
ягни
ягнитися
ягниця
ягничка
ягничник
ягнусик
ягня
ягнятина
ягнятко
ягнятник
ягнячий
ягода
ягодянка
яґрост
ядвівчак
ядеречко
ядерний
ядерність
ядерно
ядерце
ядрений
ядренистий
ядрено
ядро
ядряний
ядуха
ядушливий
ядушний
яєчко
яєчниця
яєшенька
яєшний
яєшник
яєшня
яз
язвина
яздра
язе
язик
язикатий
язичник
язичок
язібаба
язівець
язь
язюк
язя
яй!
яйкати
яйко
яйкотіти
яйце
як
якеньки
якенький
який
якийсь
якийся
якикати
якіл
якір
якіт
яклити
яко
яковий
яковитий
Борікатися, -каюся, -єшся, гл. Бороться. Лучче з медведем борікаться, ніж з паномъ рахуваться. Ном. № 1207.
Джаву́р, -ра, м. Гяуръ. К. МБ. X. 10. К. Бай. 149.
Джиджулу́ха, -хи, ж. = Джиджуруха. Сим. 182.
Замокрі́ти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ; вспотѣть. Аж замокріла йому чуприна од поту.
Захожалый, -а, -е. прил. Захожій.
Лось, -ся, м. Лось. Здоровий, як лось. Ум. ло́сенько. Чого лосенько, чого душенько меж горами лежить? Рк. Макс.
Поносити, -шу́, -сиш, гл. Износить (во множествѣ). Чуб. V: 538. Що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Рудч. Ск. І. 176. Оддай, мати, товаришу, хай поносить одежу. Лис. V. № 18.
Пристроїти, -ро́ю, -їш, гл. Приготовить; придѣлать. Вх. Лем. 457.
Притуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. притули́ти, -лю, -лиш, гл. 1) Приставлять, приставить. Одрізана скиба од хліба, — вже її не притулиш. Ном. № 8890. 2) Давать пріютъ, пріютить. Одна дитина тільки з шістьох зосталася, — і того нігде притулити і прогодувати. Г. Барв. 265. 2) Ставить, поставить, помѣщать, помѣстить; пристраивать, пристроить. Я не знаю, де оцю макітру притулити. 4) Прижимать, прижать. Кобза первий кинувся до неї г, притуливши до грудей, чуло промовив... Стор. МПр. 58. 5) Прилагать, приложить, примѣнить къ кому. Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує.
Прокукурікати, -каю, -єш, гл. Прокукарекать, прокричать (о пѣтухѣ).
Нас спонсорують: