Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

я
ябеда
ябедник
ябко
ябличко
яблінка
яблінча
яблінь
яблуко
яблуневий
яблунина
яблуння
яблунь
яблунька
яблуня
яблучко
яблучковий
яблушний
яблушник
ябчанка
яведрик
явида
явити
явір
явірка
явкати
явки
явкотіти
явлений
являти
являтися
явний
явнісінький
явнісінько
явно
яворець
яворик
яворин
яворина
яворовий
яворок
яворонько
яга
ягівка
ягіддя
ягідка 1
ягідка 2
ягідник
ягідник 2
ягідниця
ягідонька
ягідочка
ягли
яглиця
ягни
ягнитися
ягниця
ягничка
ягничник
ягнусик
ягня
ягнятина
ягнятко
ягнятник
ягнячий
ягода
ягодянка
яґрост
ядвівчак
ядеречко
ядерний
ядерність
ядерно
ядерце
ядрений
ядренистий
ядрено
ядро
ядряний
ядуха
ядушливий
ядушний
яєчко
яєчниця
яєшенька
яєшний
яєшник
яєшня
яз
язвина
яздра
язе
язик
язикатий
язичник
язичок
язібаба
язівець
язь
язюк
язя
яй!
яйкати
яйко
яйкотіти
яйце
як
якеньки
якенький
який
якийсь
якийся
якикати
якіл
якір
якіт
яклити
яко
яковий
яковитий
Гайтара, -ри, ж. Гитара. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Гультяюва́ти, -тяю́ю, -єш, гл. Кутить, повѣсничать, бездѣльничать, бродяжничать. Ґрунт продам, а сам піду гультяювати. Н. Вол. у.
Дріма́тися, -ма́ється, гл. безл. Клонить ко сну. Став кунь вороний спотикатися, мені молодому да дріматися. Млр. л. сб. 242. Дрімається мені. Федьк.
Напиша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. 1) Вдоволь поважничать. 2) Накрасоваться, покрасоваться вдоволь.
Несвідомий, -а, -е. 1) Неизвѣстный, невѣдомый. Не діло мені овсі несвідоме. Голос... вливався в душу якимсь несвідомим щастям. Мир. ХРВ. 5. 2) Не знающій чего. Вербує... кругом себе ватагу людей несвідомих речі і ширить між ними свої... мрії. К. КР. 36. 3) Безсознательный. Я вбачала в їй несвідомого поета. Г. Барв. 372.
Німий, -а, -е. Нѣмой; безгласный. Глухого а німого справи не допитаєшся. Ном. № 8568. Поділюся моїми сльозами, та не з братом, не з сестрою, — з німими стінами. Шевч. l35. a щоб тебе в німі дошки положили! Проклятіе: пожеланіе смерти. Г. Барв. 225., Ум. німе́нький. Ой постіль біленька, а стіна німенька. Чуб. V. 1.
Основа, -ви, ж. 1) Ткацкое: основа. Шух. І. 255. МУЕ. III. 13. Чія основа — аби моє поткання. Ном. № 9702. 2) Въ водяной мельницѣ: деревянные брусья, положенные на столбахъ, вбитыхъ снаружи мельницы; основа поддерживаетъ ринву, а также валъ съ наружнымъ колесомъ. Мик. 480. Черн. у. 3) Основа, основаніе. Ум. оснівка, оснівонька, оснівочка, основиця. Г. Барв. 449. Ном. № 7547. Чуб. IV. 521.
Осоруга, -ги, ж. Что либо надоѣвшее, опостылѣвшее.
Повбірати, -ра́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ). У неділоньку так гарно їх повбірає. Кв.
Хверцювати, -цюю, -єш, гл. Щеголять, франтить. Хверцюй же тепер простоволоса.
Нас спонсорують: