Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґ
ґабелковий
ґабелок
ґабзувати
ґаблі
ґава 1
ґава 2
ґавеґа
ґавеня
ґавзун
ґавити
ґавра
ґаврати
ґав'ячий
ґав'ячий 2
ґаґати
ґаґотати
ґаджала
ґаджалаґати
ґаджєло
ґадзуля
ґазда
ґаздинечка
ґаздинити
ґаздинька
ґаздиня
ґаздівка
ґаздівний
ґаздівство
ґаздівський
ґаздовитий
ґаздонька
ґаздочка
ґаздування
ґаздувати
ґаздусьо
ґайда
ґайдарь
ґайдиця
ґайдувати
ґала!
ґалаґан
ґаламаґати
ґаланки
ґаланці
ґалда
ґалера
ґалиця
ґалунок
ґальон
ґальонка
ґалюґа
ґаляра
ґамнути
ґандж
ґанджа
ґанджовитий
ґанджули
ґандзолля
ґанзур
ґанок
ґанч
ґанчувати
ґаня
ґара
ґарґала
ґарґало
ґарґара
ґарґачки
ґард
ґардувати
ґарита
ґарлина
ґарнаґа
ґарований
ґарувати
ґахуватися
ґацик
ґвалт
ґвалтівне
ґвалтівний
ґвалтувати
ґвер
ґвинт
ґвир
ґевґати
ґеґавка
ґеґадзи
ґеґання
ґеґати
ґеґацки
ґе-ґе-ґе
ґеґекати
ґедз
ґедзатися
ґедзел
ґедзень
ґедзик
ґедзилля
ґедзкатися
ґедзло
ґедзунок
ґедкати
ґедло
ґезунд
ґел!
ґелґати
ґелевач
ґелево
ґелета
ґелетя
ґелка
ґелкотати
ґельґів
ґелюх
ґемзати
ґензура
ґер
ґерґавка
ґерґелиця
Відламати Cм. відламувати.
Гниловід, -воду, м. Болото, поросшее сѣномъ и лѣсомъ. Вас. 206. Во мн.: гниловоди. Незамерзающія болота. О. 1861. VIII. 93, XI. 114.
Коцур, -ра, м. Котъ. Желех. кіт коцури во́зить. Котъ мурлычетъ. Вх. Лем. 42
Нацвірінькати, -каю, -єш, гл. Начирикать.
Обороняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оборонити, -ню́, -ниш, гл. Защищать, защитить. Він од вовків оборонить. Чуб. Оборони мене й мою матінку од лютого ворога. Стор. І. 77. Як би оддала дочку заміж, то й мала б, хто вас обороняв би. Котл. Н. П. 367.
Повідгризати, -за́ю, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Подоїдати, -да́ю, -єш, гл. Доѣсть (многое).
Рохкати, -каю, -єш, гл. Хрюкать. Маркев. 97. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала. Мнж. 164.
Сокотуха, -хи, ж. 1) Эпитетъ курицы. 2) Трещетка, болтунья.
Страждання, -ня, с. Страданіе. Не раз сплакнула, слухаючи страждання Оксанине. Кв. І. 224.
Нас спонсорують: