Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґ
ґабелковий
ґабелок
ґабзувати
ґаблі
ґава 1
ґава 2
ґавеґа
ґавеня
ґавзун
ґавити
ґавра
ґаврати
ґав'ячий
ґав'ячий 2
ґаґати
ґаґотати
ґаджала
ґаджалаґати
ґаджєло
ґадзуля
ґазда
ґаздинечка
ґаздинити
ґаздинька
ґаздиня
ґаздівка
ґаздівний
ґаздівство
ґаздівський
ґаздовитий
ґаздонька
ґаздочка
ґаздування
ґаздувати
ґаздусьо
ґайда
ґайдарь
ґайдиця
ґайдувати
ґала!
ґалаґан
ґаламаґати
ґаланки
ґаланці
ґалда
ґалера
ґалиця
ґалунок
ґальон
ґальонка
ґалюґа
ґаляра
ґамнути
ґандж
ґанджа
ґанджовитий
ґанджули
ґандзолля
ґанзур
ґанок
ґанч
ґанчувати
ґаня
ґара
ґарґала
ґарґало
ґарґара
ґарґачки
ґард
ґардувати
ґарита
ґарлина
ґарнаґа
ґарований
ґарувати
ґахуватися
ґацик
ґвалт
ґвалтівне
ґвалтівний
ґвалтувати
ґвер
ґвинт
ґвир
ґевґати
ґеґавка
ґеґадзи
ґеґання
ґеґати
ґеґацки
ґе-ґе-ґе
ґеґекати
ґедз
ґедзатися
ґедзел
ґедзень
ґедзик
ґедзилля
ґедзкатися
ґедзло
ґедзунок
ґедкати
ґедло
ґезунд
ґел!
ґелґати
ґелевач
ґелево
ґелета
ґелетя
ґелка
ґелкотати
ґельґів
ґелюх
ґемзати
ґензура
ґер
ґерґавка
ґерґелиця
Багатенький, -а, -е., Ум. отъ багатий. Довольно богатый. Був собі один чоловік багатенький, мав собі корів доволі. Рудч. Ск. II. 167. Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька, то взяв би тебе до себе, до свого батенька. Чуб. V. 115.
Довба́ння, -ня, с. Долбленіе.
Є́дність, -ности, ж. Единство, единеніе. Кожен сам про собе дбає. Немає єдности. Мир. ХРВ. 87.
Живу́чий, -а, -е. Живучій. Невгамовані, живучі діти Ізраіля і в воді не тонуть, і в огні не горять. Левиц. І. 92.
Зака́чувати, -чую, -єш, сов. в. закача́ти, -ча́ю, -єш, гл. 1) = закасувати, закасати. 2) — глину. У горшечниковъ: смоченную водой глину смѣшивать такъ, чтобы обратить ее въ тѣстообразную массу. Вас. 178.
Отже нар. 1) Вѣдь. Отже збреше бісів син! Отже доведеться самому йти. 2) Поэтому, слѣдовательно, итакъ.
Пожалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Пожаловаться. Панночка пожалкувалась на тебе старий. МВ. (О. 1862. III. 43).
Прилізти Cм. прилазити.
Причорніти, -ні́ю, -єш, гл. Слегка почернѣть. Ячмінь у покосах дощ намочив, та й причорнів; то завше, як причорніє, то й хліб не білий. Камен. у.
Равл, -ла, м. Улитка. Вх. Пч. I. 16. Ум. равлик. Равлику, Павлику! вистав ноги на чотирі стоги. Н. п.
Нас спонсорують: