Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґ
ґабелковий
ґабелок
ґабзувати
ґаблі
ґава 1
ґава 2
ґавеґа
ґавеня
ґавзун
ґавити
ґавра
ґаврати
ґав'ячий
ґав'ячий 2
ґаґати
ґаґотати
ґаджала
ґаджалаґати
ґаджєло
ґадзуля
ґазда
ґаздинечка
ґаздинити
ґаздинька
ґаздиня
ґаздівка
ґаздівний
ґаздівство
ґаздівський
ґаздовитий
ґаздонька
ґаздочка
ґаздування
ґаздувати
ґаздусьо
ґайда
ґайдарь
ґайдиця
ґайдувати
ґала!
ґалаґан
ґаламаґати
ґаланки
ґаланці
ґалда
ґалера
ґалиця
ґалунок
ґальон
ґальонка
ґалюґа
ґаляра
ґамнути
ґандж
ґанджа
ґанджовитий
ґанджули
ґандзолля
ґанзур
ґанок
ґанч
ґанчувати
ґаня
ґара
ґарґала
ґарґало
ґарґара
ґарґачки
ґард
ґардувати
ґарита
ґарлина
ґарнаґа
ґарований
ґарувати
ґахуватися
ґацик
ґвалт
ґвалтівне
ґвалтівний
ґвалтувати
ґвер
ґвинт
ґвир
ґевґати
ґеґавка
ґеґадзи
ґеґання
ґеґати
ґеґацки
ґе-ґе-ґе
ґеґекати
ґедз
ґедзатися
ґедзел
ґедзень
ґедзик
ґедзилля
ґедзкатися
ґедзло
ґедзунок
ґедкати
ґедло
ґезунд
ґел!
ґелґати
ґелевач
ґелево
ґелета
ґелетя
ґелка
ґелкотати
ґельґів
ґелюх
ґемзати
ґензура
ґер
ґерґавка
ґерґелиця
Відраджувати, -джую, -єш, сов. в. відрадити, -джу, -диш, гл. Отсовѣтывать, не совѣтовать, не посовѣтовать что дѣлать.
Дзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Течь тонкой струей. Рудч. Чп. 247. Кров дзюрить, булькотить з спини. Ном. № 8173. Рудч. Чп. 247. Так за шию й дзюрить. О. 1862. VI. 57.
Неправда, -ди, ж. 1) Неправда, ложь. А неправда ж! я того не казав. 2) Несправедливость. Уступіться від мене всі, що робите неправду. Єв. Л. XIII. 27. Всякая неправда — гріх. Ном. № 102. Ум. неправдонька. Неправдонька ваша. Рудч. Чп. 90.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Перелітка, -ки, ж. Корова, которая телится черезъ годъ.
Перепалити, -ся. Cм. перепалювати, -ся.
Підходити, -джу, -диш, сов. в. підійти, -дійду, -деш, гл. 1) Подходить, подойти. Підходять до теї хатки — аж кіт їсть м'ясо. Рудч. Ск. І. 22. 2) Быть похожимъ на кого. Чоловік до чоловіка бува підходе. Волч. у. 3)під кого. Соблазнять, соблазнить кого. К. ЦН. 220. Можна під її підійти, чи ні? О. 1862. VII. 37. 4) Подниматься, подняться. Як пустили його в колодязь, то вода вгору підходить. Рудч. Ск. і. 102. Тісто підходить. 5)під мислі. Нравиться, понравиться. Хорошая дочка твоя під мислі підходить. Чуб. V. 901. 6)під ласку. Пріобрѣтать, пріобрѣсти чью любовь, благосклонность. 7) — що. О водѣ: подмывать, подмыть, течь подъ что. Де ти, барвінку, ріс, ріс, що такий красний виріс? Я в лісі при керниці, при студеній водиці; мене вода підходила, мене вона холодила. О. 1862. IV. 3. 8) — кого. Брать, взять кого хитростью. Ми тобі дамо гроші які схочеш великі, лише ти підійди єго, чим би го з світа мож згладити. Гн. І. 36. Соблазнять, соблазнить. Нечистий дух ся з'явив з первовіка і взяв підходити чоловіка. А чим підходив? грішми. Ез. V. 100. 9) підійти димом. Побывъ въ дыму, отдавать, пахнуть дымомъ. Жито димом підійшло, як пожежа була, так чоловік дешево продавав. Г. Барв. 299.
Присмажка, -ки, ж. = присмака. Да все коли б смашненьке, да коли б сальця більше, присмажку добру зробили. Г. Барв. 503. От ніщимня страва смашна без присмажки. Г. Барв. 441.
Промовка, -ки, ж. 1) Рѣчь, разговоръ, погудка. Про вовка промовка, аж дідько вовка і несе. Маркев. 58. 2) Произношеніе, акцентъ. Яка у його чудна промовка. Левч. 129. Cм. промова, промівка.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей. МУЕ. ІІІ. 55.
Нас спонсорують: