Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґ
ґабелковий
ґабелок
ґабзувати
ґаблі
ґава 1
ґава 2
ґавеґа
ґавеня
ґавзун
ґавити
ґавра
ґаврати
ґав'ячий
ґав'ячий 2
ґаґати
ґаґотати
ґаджала
ґаджалаґати
ґаджєло
ґадзуля
ґазда
ґаздинечка
ґаздинити
ґаздинька
ґаздиня
ґаздівка
ґаздівний
ґаздівство
ґаздівський
ґаздовитий
ґаздонька
ґаздочка
ґаздування
ґаздувати
ґаздусьо
ґайда
ґайдарь
ґайдиця
ґайдувати
ґала!
ґалаґан
ґаламаґати
ґаланки
ґаланці
ґалда
ґалера
ґалиця
ґалунок
ґальон
ґальонка
ґалюґа
ґаляра
ґамнути
ґандж
ґанджа
ґанджовитий
ґанджули
ґандзолля
ґанзур
ґанок
ґанч
ґанчувати
ґаня
ґара
ґарґала
ґарґало
ґарґара
ґарґачки
ґард
ґардувати
ґарита
ґарлина
ґарнаґа
ґарований
ґарувати
ґахуватися
ґацик
ґвалт
ґвалтівне
ґвалтівний
ґвалтувати
ґвер
ґвинт
ґвир
ґевґати
ґеґавка
ґеґадзи
ґеґання
ґеґати
ґеґацки
ґе-ґе-ґе
ґеґекати
ґедз
ґедзатися
ґедзел
ґедзень
ґедзик
ґедзилля
ґедзкатися
ґедзло
ґедзунок
ґедкати
ґедло
ґезунд
ґел!
ґелґати
ґелевач
ґелево
ґелета
ґелетя
ґелка
ґелкотати
ґельґів
ґелюх
ґемзати
ґензура
ґер
ґерґавка
ґерґелиця
Вилюднювати, -нюю, -єш, сов. в. вилюдніти, -вію, -єш, гл. 1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер. Лебед. у. 2) Стать на людей похожимъ; стать приличнымъ, порядочнымъ и т. п. Був собі чоловік ні те, ні се, а потерся між людьми, то й вилюднів.
Дверча́та, -ча́т, с. мн. Маленькая дверь. Ум. Дверча́тка.
Загні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться. Ой загнівався мій миленький без причини на мене. Гол. І. 275.
Наздобува́ти, -ва́ю, -єш, гл. Достать, добыть во множествѣ.
Пиж, -жа, м. Родъ дѣтской игры. Ив. 37. Чуб. IV. 39.
Пицура, пицю́ра, -ри, ж. Ув. отъ пика. Пицура — решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш. Ном. № 13949.
Пікинерський, -а, -е. Пикинерскій. КС. 1899. XII. 301.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. Стор. МПр. 60. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують. Шевч. 100.
Притягати, -га́ю, -єш, сов. в. притягти, -гну, -неш, гл. 1) Притягивать, притянуть. Земля притягає до себе усе, як магніт. Ком. І. 56. 2) Притаскивать, притащить. І знов собака притяг кістку в хату. Харьк. Я й сама (дров) притягну. Рудч. Ск. II. 51. 3) Притягивать, притянуть, привязывая. Узяв, обмотав його, притяг добре до воза. Рудч. Ск. І. 17. 4) Только сов. в. Прійти, притащиться. Притяг Остап у гайок. Рудч. Ск. І. 63.
Цибань, -ня, м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескаче. Уман. у.
Нас спонсорують: