Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґ
ґабелковий
ґабелок
ґабзувати
ґаблі
ґава 1
ґава 2
ґавеґа
ґавеня
ґавзун
ґавити
ґавра
ґаврати
ґав'ячий
ґав'ячий 2
ґаґати
ґаґотати
ґаджала
ґаджалаґати
ґаджєло
ґадзуля
ґазда
ґаздинечка
ґаздинити
ґаздинька
ґаздиня
ґаздівка
ґаздівний
ґаздівство
ґаздівський
ґаздовитий
ґаздонька
ґаздочка
ґаздування
ґаздувати
ґаздусьо
ґайда
ґайдарь
ґайдиця
ґайдувати
ґала!
ґалаґан
ґаламаґати
ґаланки
ґаланці
ґалда
ґалера
ґалиця
ґалунок
ґальон
ґальонка
ґалюґа
ґаляра
ґамнути
ґандж
ґанджа
ґанджовитий
ґанджули
ґандзолля
ґанзур
ґанок
ґанч
ґанчувати
ґаня
ґара
ґарґала
ґарґало
ґарґара
ґарґачки
ґард
ґардувати
ґарита
ґарлина
ґарнаґа
ґарований
ґарувати
ґахуватися
ґацик
ґвалт
ґвалтівне
ґвалтівний
ґвалтувати
ґвер
ґвинт
ґвир
ґевґати
ґеґавка
ґеґадзи
ґеґання
ґеґати
ґеґацки
ґе-ґе-ґе
ґеґекати
ґедз
ґедзатися
ґедзел
ґедзень
ґедзик
ґедзилля
ґедзкатися
ґедзло
ґедзунок
ґедкати
ґедло
ґезунд
ґел!
ґелґати
ґелевач
ґелево
ґелета
ґелетя
ґелка
ґелкотати
ґельґів
ґелюх
ґемзати
ґензура
ґер
ґерґавка
ґерґелиця
Бурсацький, -а, -е. Бурсацкій.
Відколи нар. 1) Съ какихъ поръ. Відколи пішов, та й нема. Рудч. Ск. ІІ. 35. 2) Съ тѣхъ поръ, какъ. Ще не чула, одколи живу на світі. Левиц. Пов. 341.
До́ти, до́тиль, до́тіль, нар. До тѣхъ поръ, до того времени. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876. Доти ходив, доки не наклав головою. Ном. № 10050.
Дуда́рський, -а, -е. Относящійся къ дударю 1 и 2. Подай дударським рогом троїсте гасло. К. Псал. 149.
Життє́чко, -ка, с. Ум. отъ життя.
Натравка, -ки, ж. Полка въ кремневомъ ружьѣ.  
Оборонний, -а, -е. Защитительный. Не бійсь, каже батько, оборонна рука є! Він тебе поб'є, то й йому не минеться. Черниг. г.
Позагублювати, -люю, -єш, гл. Потерять (во множествѣ).
Помісті нар. Вмѣстѣ. Там же біля того шинку стоїть і другий шиньок, там помісті стоїть. Екатер. у. (Залюбов.).
Сиричина, -ни, ж. = сириця. Волч. у. (Лобод.).
Нас спонсорують: