Белебенити, -ню, -ниш, гл. Болтать, баять. Баби белебенять, що реп'яшки від зубів би то помагають.
Бугаш, -ша, м. Запустѣлый лѣсъ.
Зростися, -туся, -тешся, гл. Сростись. Ой у полі дві тополі докупи зрослися. .
Кабинет, -ту, м. Кабинета. Восьма хата — мій кабинет.
Посипання, -ня, с. Посыпаніе.
Ридати, -да́ю, -єш, гл. Рыдать. Ой я плачу і ридаю по свойму нещастю.
Роботизна, -ни, ж. Барщина. Два дні роботизни. Ой дуки, позабірали ви наші степи й луки!... А тепер на них чужими руками роботизну справляють.
Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати.
Стаскати, скаю, -єш, гл. Встащить, снести. Стаскав його жид і на ту гору.
Хто, кого, мѣст. Кто. Знаю тебе, хто єси. А хто тут у лисиччиній хатці? Хто так, а хто сяк. Кто нибуть, кто либо. Може хто вас налаяв? Може хто звістку подасть. Кто бы ни было. Хто йде, не мине: то кивне, то моргне. хто хоч, кого́ хоч, кому хоч. Кто, кого, кому угодно. Кому хоч, тому й оддаси. нема́ кому́. Некому. Лема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче. ні́ від кого мені́ піти з до́му, бо сама до́ма. Некому замѣнить меня дома, если бы я ушла.
