Вава, -ви, ж. Дѣтск. ранка, боль. Ум. вавка, вавонька, вавочка.
Вороння, -ня, с. соб. Вороны. А вороннє клює-щипле личенько козаче.
Жиді́вочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жиді́вка. 2) = птица синюк.
Заві́сок, -ска, ж. Желѣзный брусокъ въ возу, прибитый къ плечу, чтобы колесо не терло плеча, на которомъ стоитъ ящикъ воза.
Знахарь, -ря, м. = знатник. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Знахарі і знахарки, замісць «воистину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чайок деру», або що инше, що думають заподіять чарами. .
Овалашити, -шу, -шиш, гл.
1) Оскопить.
2) Украсть. Прийде та овалашить що небудь та й піде.
Посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = і посідати. Уже ж наші вороженьки вечерять посіли. Посіли вони любенько, п'ють собі, гуляють. Кінь сказав, щоб ми сідали на його, ми й посіли обоє. 2) Осѣсть, покрыть что слоемъ. На губах посіла смага. Курява посіла на семинаристів. 3) Переносно: пропасть. Біда, пане-гетьмане! оттепер ми посіли. 4) Cм. ii посідати.
Прочинити, -ся. Cм. прочиняти, -ся.
Ферделинка, -ки, ж. = ділетка.
Хлів, -ва, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для скота. Бджола з дупла, а свиня з хліва. Моє діло теляче, наїлося та і в хлів. Ум. хлівець, хлі́вчик, хлі́вчичок. Стоїть хлівець, повний овець.