Дурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. 2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. Чого ти дурієш? де твій розум?
Златогла́вий, -а, -е. = злотоглавий. Кармазин златоглавий гаптуванням шитий.
Колабатина, -ни, ж. = калабатина. Двори такі великі, буцім це яка колабатина, де баби коноплі пряжать.
Крепак, -ка́, м. Крѣпостной. А сей Іван Золотаренко та був крепак.
Мартови́й, -а́, -е́ = марцьовий.
Ма́точина, -ни, ж. Ступица въ колесѣ. Балагула засіла в грязь по самісіньки маточини. Ревнув мов у маточину.
Потрухнути, -ну, -неш, гл. Сгнить (о деревѣ). Потрухли чумацькі вози і занози.
Сховати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Спрятать. Далеко сховавши, ближче найдеш.
2) Похоронить, схоронить. Сховали Гриця близько гряниці, плакали за ним всі молодиці.
Цахати, -хаю, -єш, гл. Норовить. Оце ж він і цахає, щоб що небудь продати.
Шкоблити, -блю, -блиш, гл. Скоблить, скресть.