Відгрібатися, -ба́юся, -єшся, сов. в. відгребтися, -буся, -бешся, гл. 1) Отгребаться, отгресться. 2) Отбиваться, отбиться, защищаться, защититься. Ні, я не одгрібався руками ніяк од нього, то й не міг ударити. Ніяк я від його (лиха) ні одіб'юся, ні одгребуся. Та Бог з вами! — одгрібався Чіпка, — не рад, що й зачепив таку причепу.
Гріхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. — на ко́го. Считать виновнымъ кого. Гріхують на пана і наші дворові, що землі не дано.
Дробеля́ва, -ви, ж. = дрібнота.
Маляри́ха, -хи, ж. = малярка 2.
Підгорнути, -ся. Cм. підгортати, -ся.
Післанський, -а, -е. Принадлежащій послу. Післанськії коні стоять на припоні.
Плічко, -ка́, с. 1) Ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.
Савка, -ки, ж. Разновідность ятіра.
Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були.
Сьогобічний, сьогобо́чний, -а, -е. , —ній, -я, -є. По сю сторону рѣки. Московщина обладувала Україною сьогобочньою.