Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ф-
фабра
фабури
фавда
фаґівник
фай!
файкати
файний
файно
файфа
файфер
факля
факт
фактичний
фактовий
фалат
фалатати
фалатє
фалд
фалда
фальш
фальшивий
фальшивість
фальшивосердий
фальшівник
фальшувати
фаля
фаналевий
фанатик
фанатицтво
фанда
фандоля
фанель
фанта
фантазія
фантазувати
фантастичний
фантастичність
фантє
фантина
фантиння
фантувати
фара
фарагон
фараґів
фараґівча
фарба
фарбаниця
фарбаня
фарбітки
фарбляний
фарбовесельчатий
фарбування
фарбувати
фарб'яр
фарб'ярка
фарб'ярня
фарб'ярство
фарб'ярський
фарисей
фарисейський
фарист
фаріон
фаркнути
фармуга
фармужити
фармужка
фартух
фарфолиз
фарфур
фарфурка
фасия
фаска
фасола
фасолька
фасоля
фасочка
фастиско
фасчина
фатів
фатка
фатьол
фафравий
фафрати
фацарити
фацарний
фацелик
фацерний
фацерність
фациґати
фацка
фацкати
фацкувати
фацнути
фаяти
фелеґа
фелелувати
фенделєнка
феник
фенчирь
ферделинка
ферділь
фертиґати
фертик
ферфела
ферфелити
ферфелиця
феса
фиґель
фиґлювати
физика
фик
фикати
филижанка
филозоф
филозофиста
филозофичний
филозофія
филозофний
филонник
Бухоний, -а, -е. = пухкий 1 Хліб у їх такий гарний — бухоний. Черниг. у. У нас не спечуть таких млинців, як у вас: у вас он якії бухониї, а в нас жилаві. Черниг. у.
Дима́рь, -ря́, м. Печная труба. Грин. II. 158, 102. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Шевч. 590. Ум. Дима́рик, дима́ричок.
Достате́чність, -ности, ж. Достаточность, достатокъ. Достатечність показує статечність. Ном. № 1363.
Душма́н, -на́, м. Притѣснитель, угнетатель. К. НС. 70. Пресвітлий князю, ти всього не знаєш, що в тебе коять душмани козацькі.... бо дуки ці голоту зобіждають. К. Бай. 57.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Литви́нка, -ки, ж. 1) Литовская женщина. 2) Бѣлорусска.
Мина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. мину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Проходить, пройти, миновать; кончаться, кончиться; исчезать, исчезнуть. Час іде, минається. МВ. ІІ. 117. Минулась котові масничка. Ном. № 1839. Ой уже ж наше вірне женихання, вже минається. Мет. 67. Розійдеться їх слава як той дим, і панство пишнеє минеться. Гліб. 18. Уже й літо минулося. Шевч. 518. Давно і плем'я те минулось. Греб. 359. 2) Отходить, отойти (о плодахъ, овощахъ и пр.). Хоть минулися в садку яблучка, не мішаються дульки. Мет. 121. Минаються ягоди полуниці... Минаються Марусі вечорниці. Мил. 132. Жита минулись. 3) Проходить, пройти даромъ, безнаказанно. Се йому так не минеться. Хто сміється, тому не минеться. Ном. № 12689. 4) Истрачиваться, истратиться. Який гріш заробиш, — минеться в дорозі. Лукаш. 141. 5) Умирать, умереть. Минаюся з болю. Млак. 12.  
Недовіркуватий, -а, -е. Недовѣрчивый. Волынь. Слов. Д. Эварн.
Пофальшувати, -шую, -єш, гл. Поддѣлать (во множествѣ). К. Кр. 34.
Улень, ульня, м. = улік. Ном., стр. 294, № 139.
Нас спонсорують: