Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ф-
фабра
фабури
фавда
фаґівник
фай!
файкати
файний
файно
файфа
файфер
факля
факт
фактичний
фактовий
фалат
фалатати
фалатє
фалд
фалда
фальш
фальшивий
фальшивість
фальшивосердий
фальшівник
фальшувати
фаля
фаналевий
фанатик
фанатицтво
фанда
фандоля
фанель
фанта
фантазія
фантазувати
фантастичний
фантастичність
фантє
фантина
фантиння
фантувати
фара
фарагон
фараґів
фараґівча
фарба
фарбаниця
фарбаня
фарбітки
фарбляний
фарбовесельчатий
фарбування
фарбувати
фарб'яр
фарб'ярка
фарб'ярня
фарб'ярство
фарб'ярський
фарисей
фарисейський
фарист
фаріон
фаркнути
фармуга
фармужити
фармужка
фартух
фарфолиз
фарфур
фарфурка
фасия
фаска
фасола
фасолька
фасоля
фасочка
фастиско
фасчина
фатів
фатка
фатьол
фафравий
фафрати
фацарити
фацарний
фацелик
фацерний
фацерність
фациґати
фацка
фацкати
фацкувати
фацнути
фаяти
фелеґа
фелелувати
фенделєнка
феник
фенчирь
ферделинка
ферділь
фертиґати
фертик
ферфела
ферфелити
ферфелиця
феса
фиґель
фиґлювати
физика
фик
фикати
филижанка
филозоф
филозофиста
филозофичний
филозофія
филозофний
филонник
Винагородити Cм. винагороджувати.
Молодю́к, -ка, м. Младенецъ. Рисю, рисю, молодюк плаче, молодюк плаче — їсти хоче. Рудч. Ск. II. 53.
Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. І. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. очі-на-очі = віч-на-віч. Ном. № 7424. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Конст. у. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Конст. у. в очу. Въ глахъ. Дивись у воду, поки в очу тобі стане недобре. Від сонця так тобі пожовтіє в очу. Борз. у. Свічок, свічок наставили! Мигтить ув очу, мов промінне. Г. Барв. 253. а ні на оч. Видѣть не могу, ненавижу. Перше я його любила, а тепер а ні на оч! Подольск. г. злим, лихим оком дивитися. Сердиться, быть злымъ на кого. Батько все таки , на його злим оком дивиться. Чуб. II. 198. оком не стинати. Не смыкать глазъ. треба позичати в сірка очей. Стыдно въ глаза глядѣть. мороз з очима. Сильный морозъ. із очей сталось. Сглазили. Г. Барв. 222. світле око. Чистая совѣсть. Ном. № 6724. Багацько дечого бракує нам, та світле око. Г. Барв. 439. 2) Петля, глазокъ. У режі малі вічка, а у пров'язі очі великі. Ном. 3) Отверстіе въ порплиці, въ которое входить верхній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 4) При исчисленіи, послѣ названія десятковъ: одинъ. Двадцять з оком = 21. 5) Мѣра вѣса: 3 фунта. Чуб. VI. 404. Лучче око золота, ніж камінь олива. Ном. № 7287. 6) Мѣра жидкости. Купив за тії гроші пшона, вік зо два горілки. Драг. 64. 7) волове око. Раст. Phyteuma orbiculare. Лв. 100. 8) Гусяче око. Родъ узора въ вышивкѣ на сорочкѣ. КС. 1893. V. 278. 9) мн. гадячі очі. Раст. Myosotis aepestlis. Л. 100. жабині очі. Myosotis intermedia. Лв. 100. Ум. очко, оченько, очечко. Гляньте хоть одним очечком! Мил. 185.
Пагілля, -ля, с. Тоненькія вѣточки.  
Пообіцяти, -ця́ю, -єш, гл. = пообіцятися.
Пообуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ).  
Сплющити, -ся. Cм. сплющувати, -ся.
Хлань, -ні, ж. 1) = безодня. 2) Множество, огромное количество. Хланею налітали. Желех. Виїв би хлань.... Фр. Пр. 71.
Цілорічний, -а, -е. Продолжавшийся круглый годъ. Цілорічна праця.
Цуґлі, -лів, м. мн. = цуґа 1. Летить той огір карий.... а той його держить за цуґлі. Чуб. II. 188.
Нас спонсорують: