Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вербунковий, -а, -е. Къ вербованію относящійся. Желех.
Гакання, -ня, с. Частое повтореніе вопросит. меж. га.
Горленя́, -ня́ти, с. = Орленя.
Запі́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться пѣной, запѣниться. «Грай же, море!» — заспівали. Запінились хвилі. Шевч. 47. А кабан таки справді запінивсь. О. 1862. IV. 83.
Лихомо́вити, -влю, -виш, гл. Злорѣчить.
Напу́житися Cм. налужуватися.
Натуристий, -а, -е. Капризный, упрямый. Такий хлопець натуристий. Чи ми його малим так спотворили? А тепер як чого схотів, так щоб по його було. Черниговск. у.
Спіткання, -ня, с. Встрѣча. Левиц. І. 284.  
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Чуб. V. 1091. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они! Котл. Н. П. 363.
Уподвійні нар. Вдвойнѣ, вдвое. О. 1861. XI. 36.
Нас спонсорують: