Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Воркотати, -чу, -тиш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати. Макс. (1849) 58.
Гепнутися, -нуся, -нешся, гл. = гепнути 2. То це которий стане на горосі да попре спиною у стіну, то ноги поїдуть на горосі, а він задом так і гепнеться об підлогу. Стор. І. 42.
Засита́рити, -рю, -риш, гл. = засатарити. Де ти заситарив коня? Мнж.
Капустяний, -а, -е. 1) Капустный. Набрав капустяного листя. Рудч. Ск. II. 12. 2) Глупый. Ви, голови капустяні: думаєте, може, що я плачу. Федьк.
Квасник, -ка, м. 1) Погребъ для квашеныхъ овощей. Кіев. г. 2) Кадка для квашенія. Екатер. г. Мнж. 181. 3) Дубильный чанъ. Сумск. у.
Мацу́ меж. = мац! Мацу-мацу по лавицю, обмацаю мохнатицю. Ном., стр. 303.
Пороскриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Раскрыться (о многихъ). В хаті було душно, діти пороскривалися і лежали роскидавшись. Харьк.
Складання, -ня, с. 1) Складываніе. 2) Наборъ, набираніе (въ типографіи). 3) Составленіе изъ частей. 4) Составленіе, сочиненіе. 5) Сложеніе. Кон. Ар. 97.
Скопувати, -пую, -єш, сов. в. скопати, -паю, -єш, гл. 1) Искапывать, вскопать. Цілий тиждень скопували пиш город. (Залюб.). Дорожку скопила, руту посіяла. Чуб. V. 422. 2) Изрывать, изрыть. Цілу хату скопали, — шукали грошей, та нічого не знайшли. Рудч. Ск. І. 188.
Чічка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. Шух. I. 184, 18. На його могилі четверті вже чічки процвітають: і білі, і голубі, і всякі. Федьк. Пов. 44. Ой зацвіла красна чічка. Гол. IV. 489. 2)жовта = козельці, Ranunculus. Шух. І. 20. Ум. чі́чечка. Гол. II. 762. Cм. чи́чка.
Нас спонсорують: