Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Дев'ятьде́сять, -тьо́х, чис. Девяносто. Як би Сара вродила, що вже їй дев'ятьдесят років? Св. П. Перша кн. Мус. XVII. 17. І жив Енос дев'ятьдесять років і появив Каінана. Ibid. V. 9.
Дружби́ненько, -ка, м. Ум. отъ дружба.
Зану́дити, -джу́, -диш, гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Мет. 290. Се ти себе, занудиш, дитино моя. Г. Барв. 197. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця. Шевч. 68.
Накарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Нарѣзать, насѣчь, сдѣлать насѣчки на чемъ. Накарбував мов пугою по воді. Ном. № 3938. 2)на ко́му. Записать нарѣзками на комъ-либо долгъ. На тобі... більш накарбовано, ніж у тебе волосся на голові. К. Бай. 44.
Напеча́тати, -таю, -єш, гл. = надрукувати.
Перемочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перемочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Промокать, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне. Зміев. у.
Прочляти, -ля́ю, -єш, гл. Провести праздно (время). Прочляв день. Черк. у.
Ремествувати, -вую, -єш, гл. Заниматься ремесломъ. К. Хм. 13.
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа. Харьк. у.
Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву. Шух. I. 225.
Нас спонсорують: