Виметати, -таю, -єш, гл. Набросать, возвести, насыпать. Щоб мені та виметав високу могилу.
Гадюччя, -чя, с. соб. Гадюки. Тілько й видко між кущами, що гадюччя й ящірок.
Жало́бний 2, -а, -е. Траурный.
Каблукуватий, -а, -е. Дугообразный.
Новомлинка, -ки, ж. Родъ водки.
Пиндючити, -чу, -чиш, гл. Надувать; выпячивать. Ми попіласті всі, а він один між нас своє пиндючить пір'я біле. (Пані) пиндючили якіїсь бочки, мостили в пазусі платочки.
Прочухрати, -ра́ю, -єш, гл. Прогнать. Прочухрать з двора.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. Пика широка та одутловата, як у того салогуба.
Толкування, -ня, с. = товкування.
Чепати, -па́ю, -єш, гл.
1) = чіпати.
2) Свѣшиваться. На його матері намітка до кірок чепає.