Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.
Балаклій, -лія, м. Говорунъ, болтунъ. Черниг.
Белечка, -ки, ж. Овца. Ой овечки, ой белечки. Шух. І. 198.
Бурсак, -ка, м. Бурсакъ. Стор. І. 41. Фр. Пр. 130. Ум. бурсачок. Ув. бурсачище.
Весіленько, -ка, с. Ум. отъ весілля.
Відслонити, -ся. Cм. відслоняти, -ся.
Дриглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Замахови́й, -а́, -е́ Маховой. Для ліпшого замаху всаджене на кінець колодки замахове́ колесо. МУЕ. III. 15.
Кукільоватий, -а, -е. Перемѣшанный съ Раст. Agrostema githago. 6 пшеничка, да кукільовата.
Перемовлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разсуждать другъ съ другомъ, перепираться. Перемовлялись бо між собою в дорозі, хто більший. Єв. Мр. IX. 34.
Нас спонсорують: