Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Володіння, -ня, с. Владѣніе.
Каяний, -а, -е. Раскаявшійся. Бог любе грішника, але каяного. Н. Вол. у.
Погуба, -би, ж. Погибель. Відратуйте, отче, душу від погуби. Гн. II. 43.
Поменшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. поменши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться. Служба (салдатам) на год поменшилася. Г. Барв. 500.
Пороспускатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспуститися, но во множествѣ.
Приколень, -льня, м. 1) Небольшой колокъ, прикрѣпляющій жердь къ крышѣ. Міусск. окр. 2) = прикол. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі. Чуб. І. 74. 3) Часть кола, вбитая въ землю. Шух. І. 74.
Роз'ятрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роз'ятритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Растравляться, растравиться. Рана роз'ятрилась. 2) Воспламеняться, воспламениться, возбудиться. Почувши хміль, хлопці роз'ятрились — тільки б гуляти. Св. Л. 188.
Услухнути, -ну, -неш, гл. Послушаться кого. Услухнув мене. Вх. Лем. 476.
Фірма, -ми, ж. 1) Форма (для отливки изъ металла, для печеній). Шух. І. 216, 281, 283, 298. 2) Родъ глинянаго подсвѣчника, по формѣ нѣсколько напоминающаго крендель. Вх. Зн. 75.
Широковидий, -а, -е. Широколицый. Черк. у.
Нас спонсорують: