Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вилити, -ся. Cм. виливати, -ся.
Запиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. запха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Забираться, забраться, влѣзть. Тілько прийшов до світлиці, в кімнату запхався. Чуб. V. 1081. 2) Только не сов. в. Ѣсть съ жадностью. Гризне і закриється кулаком, щоб не всі бачили, як він запихається. Св. Л. 219. Галушкою запихалася. Канев. у.
Кужелина, -ни, ж. = кужіль. Навинула кужелину, та й не пряла. Грин. III. 325.
Мані́ритися, -рюся, -ришся, гл. Жеманиться.
Подарок, -рку, м. = дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Рудч. Ск. II. 93. Ум. подарочок. МВ. І. 116. Чуб. V. 342. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки. Грин. III. 434.
Поскрібач, -ча, м. Царапающій. Вх. Уг. 262.
Посоватися, -ваюся, -єшся, гл. Подви́гаться, посоваться.
Самовладність, -ности, ж. Самовластіе, самодержавіе. Желех.
Сутозолотий, -а́, -е́ = сутозлотий. Очіпок сутозолотий. Алв. 39. Сутозолоті жупани. К. МБ. XI. 147.
Тернистий, -а, -е. Тернистый. Гн. І. 11.
Нас спонсорують: