Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Болоночка, -ки, ж. Ум. отъ болона.
Китай, -таю, м. 1) Китай. 2) = китайка. Приніс китаю на дві спідниці. Н. п. Будем драти, пане брате, з китаю онучи. Гол. І. 14. 3) Родъ музыкальнаго инструмента. Можний пан лежит й а в китай грає, ой грає, грає, краще співає. Kolb. І. 113.
Мудник, -ка, м. Раст. Parnassia раlustris. Лв. 100.
Орія, -рії, ж. Родъ рыболовной сѣти, забрасываемой съ лодки и вытягиваемой въ нее же. Браун. 12.
Поросплюскувати, -кую, -єш, гл. = пороспліскувати 1.
Поштарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть почталіономъ, ямщикомъ.
Прадідівщина, -ни, ж. Наслѣдство, доставшееся отъ прадѣда. Желех.
Пробувати, -ва́ю, -єш, гл. Быть, находиться, пребывать, жить. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати. Мет. 349.
Розстогнатися, -нуся, -нешся, гл. Приняться стонать. Ото вона і розстогналась: така хвора, така хвора. Мнж. 96.
Розшумуватися, -муюся, -єшся, гл. Начать сильно пѣнить.
Нас спонсорують: