Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Білогрудик, -ка, м. Ум. отъ білогруд.
Віче, -ча, с. Вѣче, общественное собраніе; въ Галиціи митингъ, народное собраніе.
Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Рудч. Ск. II. 203. Шляхтич за гонор уха рішився. Ном. № 4211. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. О. 1861. XI. 30. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів. К. XII. 125.
Забала́мкати, -каю, -єш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ, о маленькомъ церковномъ колоколѣ).
Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Мі́сяшно нар. 1) Мѣсячно, лунно. Так місячно, хоч голки збірай. Ном. № 592. 2) Помісячно. А чи нема тут такої молодиці, щоб місячно згодилась? МВ. І. 24.
Накро́їти, -кро́ю, -їш, гл. = накраяти.
Нечопити, -плю, -пиш, гл. Хворать, болѣть. І на людей було нездорово се літо, так що й тепер нечоплють.
Родючість, -чости, ж. Плодородіе, плодовитость. Желех.
Сугаковий, -а, -е. Относящійся къ сайгѣ. Сугакові.... сліди. ЗОЮР. I. 317.
Нас спонсорують: